Орлов Володимир Митрофанович
Володимир Митрофанович Орлов (15 липня (3 липня за старим стилем) 1895, Херсон, Російська імперія — 28 липня 1938) — радянський військово-морський діяч, Командувач Морськими силами Чорного моря, начальник Морських сил РККА, флагман флоту 1-го рангу (20 листопада 1935 рік). Член Реввійськради СРСР, член Військової ради при наркомі оборони СРСР.
Володимир Митрофанович Орлов | |
---|---|
Народження | 15 липня 1895 Херсон, Російська імперія |
Смерть | 28 липня 1938[1] (43 роки) СРСР |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Російська імперія |
Вид збройних сил | Збройні сили СРСР |
Рід військ | СРСР Військово-морський флот СРСР |
Роки служби | 1916–1917 СРСР 1918–1937 |
Партія | КПРС |
Звання | флагман флоту 1-го рангу |
Командування | Чорноморський флот ВМФ СРСР |
Війни / битви | Перша світова війна і Громадянська війна в Росії |
Нагороди |
Біографія
ред.Народився в Херсоні в родині директора гімназії. Навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету, але не закінчив. В 1916 році покликаний на Балтійський флот, закінчив школу мічманів (1917 рік). У 1917—1918 роках — вахтовий начальник крейсера «Богатир». В 1918 році вступив в ВКП (б). У 1918—1920 роках начальник політвідділу Балтійського флоту, брав участь в боях проти військ Юденича.
У 1920—1921 роках заступник начальника Головного політичного управління водного транспорту, керував його відновленням. З грудня 1921 року — помічник начальника Політуправління Реввійськради (РВС) по морській частині і начальник Морського відділу Республіки. З березня 1923 року — начальник і комісар військово-морських навчальних закладів.
З жовтня 1926 по червень 1931 року — командувач морськими силами Чорного моря.
З липня 1931 року — начальник Морських сил РККА. У 1931—1934 роках член РВС СРСР. З 27 січня 1937 року одночасно заступник наркома оборони СРСР по морським силам.
10 липня 1937 заарештований. 28 липня 1938 року засуджений до смертної кари. Розстріляний.
Реабілітований в 1956 році.
Нагороди
ред.- Орден Червоного Прапора (23.02.1928[2])
- Орден Червоної Зірки (1935)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Орлов Владимир Митрофанович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ ПРИКАЗ РЕВОЛЮЦИОННОГО ВОЕННОГО СОВЕТА СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК по личному составу армии № 103. 23 февраля 1928 года. Москва. — М : Центральная Типография НКВМ. — 1 с. — 400 прим.
Література
ред.- Військовий енциклопедичний словник (ВЕС), Москва, Військове видавництво (ВІ), 1984 р, 863 стор. З ілюстраціями (іл.), 30 листів (іл.).
- И. И. Барсуков, В. М. Йолтуховский, А. Б. Кондрашов. «Адмиралы и генералы Военно-морского флота. Руководители структур политической и воспитательной работы. Биографические хроники (1917—2013)». — М. : «Кучково поле», 2014. — 432 с. — ISBN 978-5-9950-0408-0. — С.263.
- Близниченко С. С. К 115-летию со дня рождения флагмана флота 1 ранга (адмирала флота) Владимира Митрофановича Орлова. // Военно-исторический архив. — 2010. — № 10. — С.3-19.
- Близниченко С. С. Расстрельный список «Москва — Центр» не оставлял никаких надежд. // Военно-исторический журнал. — 2012. — № 8. — С. 57-63.