Павлов Ігор Валентинович

Ігор Валентинович Павлов (рос. Игорь Валентинович Павлов, латис. Igors Pavlovs; 1 січня 1965, Липецьк, СРСР) — радянський і латвійський хокеїст, крайній нападник.

Ігор Павлов
Особові дані
Народження 1 січня 1965(1965-01-01) (59 років)
Липецьк, СРСР
Зріст 185 см
Позиція крайній нападник
Юнацькі клуби
«Юність» (Липецьк),
«Динамо» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984–1985 СРСР «Динамо» (Харків) 35 (3)
1985–1992 СРСР «Динамо» (Рига) 230 (50)
1992–1998 Німеччина «Ландсберг» 268 (260)
1993–1994 Чехословаччина «Вітковіце» (Острава) 1 (0)
1998–1999 Німеччина «Фрайбург» 62 (14)
1999–2000 Німеччина «Ландсберг» 50 (43)
2000–2001 Німеччина «Обергаузен» 21 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
 Латвія ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004–2005 Німеччина «Фіштаун Пінгвінс»
2006–2007 Німеччина «Фіштаун Пінгвінс»
2007–2008 Німеччина «Регенсбург»
2008–2009 Німеччина «Крефельд»
2009–2010 Німеччина «Кельнер Гайє»
2010–2011 Росія «Спартак» (Москва)
2010–2011 Швейцарія «Рапперсвіль-Йона»
2012–2013 Німеччина «Ганновер Скорпіонс»
2013–2015 Німеччина «Гальброннер Фалькен»
2017– Німеччина «Регенсбург»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Біографічні відомості

ред.

Вихованець хокейної школи «Юність» (Липецьк). У складі молодіжної команди «Динамо» (Москва) став переможцем чемпіонату 1984 року і бронзовим призером-1983 у відповідній віковій категорії. Його партнерами у тому складі були Михайло Шталенков, Андрій Віттенберг, Андрій Вахрушев, Олексій Амелін[1].

Виступав за команди майстрів «Динамо» (Харків) і «Динамо» (Рига). У складі латвійського клубу провів у вищій лізі СРСР 230 матчів (50+44). Після розпаду Радянського Союзу виступав за німецькі колективи. Захищав кольори національної Латвії, у тому числі на трьох чемпіонатах світу.

Після завершення ігрової кар'єри в «Обергаузені» увійшов до тренерського штабу цього клубу. Нададі працював у командах «Фіштаун Пінгвінс», «Регенсбург», «Крефельд», «Кельнер Гайє» (всі — Німеччина), «Сибір» (Новосибірськ), «Спартак» (Москва, Росія), «Рапперсвіль-Йона Лейкерс» (Швейцарія), «Ганновер Скорпіонс» і «Гальброннер Фалькен». З сезону 2017/2018 — головний тренер «Регенсбурга».

Досягнення

ред.
  • Срібний призер чемпіонату СРСР (1): 1988

Статистика

ред.
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1984-85 «Динамо» (Харків) СРСР-2 35 3 2 5 14
1985-86 «Динамо» (Рига) СРСР 32 7 3 10 20
1986-87 «Динамо» (Рига) СРСР 37 7 13 20 21
1987-88 «Динамо» (Рига) СРСР 33 4 6 10 6
1988-89 «Динамо» (Рига) СРСР 25 4 2 6 2
1989-90 «Динамо» (Рига) СРСР 30 4 3 7 8
1990-91 «Динамо» (Рига) СРСР 45 19 13 32 20
1991-92 «Старс» (Рига) СРСР 28 5 4 9 21 21[2] 2 4 6 16
Всього у вищій лізі 230 50 44 94 98 21 2 4 6 16
1993-94 «Вітковіце» (Острава) Чехія 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0
2000-01 «Обергаузен» Німеччина 20 0 1 1 12 1 0 0 0 0

Примітки

ред.
  1. Отечественный хоккей. 1980/1981 — 1984/1985. // Под редакцией Александра Серебренникова — С. 133—134. [1] [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Перехідний турнір.

Посилання

ред.