Павловський Ігор Валентинович
І́гор Валенти́нович Павло́вський (20.10.1964) — генерал-лейтенант Збройних Сил України. Заступник Міністра оборони України (2015—2019).
| Ігор Павловський Павловський Ігор Валентинович | ||
|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
20 жовтня 1964 (59 років) м. Первомайськ (Миколаївська область), Миколаївська область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Далекосхідне вище військове командне училище (1988), Академія Збройних Сил України (1997), Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (2010) | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Біографія ред.
У Збройних Силах з 1983 року — командир взводу, роти, заступник командира батальйону, начальник штабу — заступник командира батальйону, командир батальйону, заступник командира полку, командир полку, командир окремої механізованої бригади.
1988 року закінчив Далекосхідне вище військове командне училище, 1997 — Академію Збройних Сил України, 2010 — Національний університет оборони України.
Протягом 2003—2008 років — військовий комісар Олександрійського об'єднаного міського військового комісаріату.
Вересень 2008 — липень 2009 — начальник штабу—перший заступник начальника Навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України.
Жовтень 2010 — липень 2012 — перший заступник командувача Південного оперативного командування.
Липень 2012 — січень 2014 — начальник штабу—перший заступник командира 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України.
Січень 2014 — начальник Тилу Збройних Сил України.
Російсько-українська війна ред.
У 2014 році брав участь в обороні Маріуполя, очолював сектор «М». За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[1].
З 8 квітня 2015 року — заступник Міністра оборони України.
23 серпня 2015 року Ігорю Павловському було присвоєно військове звання «генерал-лейтенанта»[2].
4 червня 2019 року Ігор Павловський подав рапорт на проходження військово-лікарської комісії з метою подальшого звільнення зі Збройних Сил України[3].
4 вересня 2019 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 712-р, був звільнений з посади заступника Міністра оборони України[4].
Розслідування ред.
Закупівлі палива ред.
| Цей розділ потребує доповнення. |
11 жовтня 2017 року, Павловський був затриманий детективами НАБУ і САП. НАБУ підозрювало його в участі в корупційній схемі з розтрати державних коштів у сумі 149 млн грн під час закупівлі палива для потреб Міністерства оборони України[5]. Затриманому було повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)[6].
9 листопада 2017 року, Апеляційний суд міста Києва скасував домашній арешт і відпустив його під особисту поруку двох військовослужбовців, які мають звання Героя України ― Олександра Порхуна та Ігоря Герасименка[7].
30 квітня 2020 року Павловському було призначено заставу розміром 168 тис. грн та заборонено виїзд за кордон до 29 червня включно[8].
Справа «катерів і санітарок» ред.
5 липня 2021 року, біля будівлі Печерського районного суду міста Києва була проведена акція на підтримку генерал-лейтенанта Ігоря Павловського у справі «катерів і санітарок». Павловського звинувачували у закупівлі Міністерством оборони військової техніки неналежної якості та за завищеними цінами, а саме десантно-штурмових катерів проєкту «Кентавр-ЛК» та санітарно-евакуаційних автомобілів Богдан-2251. В акції взяли участь ветерани та громадські активісти, про що повідомила пресслужба партії «Європейська солідарність»[9].
12 липня 2021 року, Печерський районний суд міста Києва повністю задовольнив клопотання прокурорів у справі «катерів і санітарок», обравши запобіжний захід Ігорю Павловському ― арешт на два місяці або застава у розмірі 476 млн грн. Суд відмовив у задоволенні клопотання щодо взяття на поруки в тому числі і Героїв України і народних депутатів України[10] Адвокат Павловського назвав це рішення політичним[11].
Наступного дня, 13 липня 2021 року, в центрі м. Києва, перед Офісом Президента України та в деяких інших містах України, зокрема в м. Одесі перед будівлею Одеської обласної державної адміністрації, відбулися акції на підтримку генерала Павловського[12].
5 листопада 2021 року, за колишнього заступника Міноборони, генерала Ігоря Павловського, якого підозрюють у справі щодо продажу для ЗС України неякісної військової техніки, було внесено заставу і він вийшов з СІЗО на свободу. Як було повідомлено, 18 млн гривень, необхідних для застави, зібрав фонд Петра Порошенка разом з ГО «Солідарна справа громад». 15 млн 900 тисяч гривень до застави доклав фонд Порошенка, а 2 млн 100 тисяч гривень, зібрали «небайдужі українці через акцію у соцмережах»[13].
5 жовтня 2023 року Ігор Павловський виграв в ЄСПЛ справу проти України щодо необґрунтованого запобіжного заходу. Тепер за рішенням суду Україна має сплатити Павловському компенсацію у розмірі 2600 євро[14].
Нагороди ред.
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (22 січня 2015) ― за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[15].
Сім'я ред.
Дружина — Валентина Василівна Павловська, донька — Діана Ігорівна Павловська[16].
Примітки ред.
- ↑ Генерал Павловський про підозру ДБР: військова техніка закуповувалась в рамках чинного законодавства. Ukrainian Military Pages. 5 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2015 року № 495/2015 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Заступник міністра оборони України подав рапорт на звільнення. https://novynarnia.com/. Новинарня. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
- ↑ Розпорядження КМ України від 4 вересня 2019 року № 712-р «Про звільнення Павловського І. В. з посади заступника Міністра оборони України» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Розпорядження КМ України від 4 вересня 2019 року № 712-р «Про звільнення Павловського І. В. з посади заступника Міністра оборони України» [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ Сайт НАБУ: Викрито корупційну схему розтрати 149 млн грн у Міноборони. Серед затриманих — заступник Міністра. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 11 жовтня 2017.
- ↑ Українська правда: Обвинувачення хоче для замміністра оборони арешт або заставу 75 млн — джерело. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 12 жовтня 2017.
- ↑ Заступника Полторака Павловського взяли на поруки: суд скасував домашній арешт. ukranews.com. Українські новини. 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2018.
- ↑ Екс-заступнику міністра оборони Павловському обрали запобіжний захід. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 30 квітня 2020.
- ↑ Біля будівлі Печерського суду Києва ветерани та активісти проводять акцію на підтримку героя оборони Маріуполя генерала Павловського. 05.07.2021, 14:23. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- ↑ Арешт або майже пів мільйона застави: генералу Павловському обрали запобіжний захід. 5-й канал. 12 липня 2021. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Тримання під вартою або застава майже 500 мільйонів гривень: суд обрав запобіжний захід Павловському. "Прямий". 12 липня 2021. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 12 липня 2021.
- ↑ Під стінами будівлі ОДА мітингували одесити. 13.07.2021 [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.]
Мітинги на підтримку генерала Павловського пройшли в Києві та Одесі. (рос.) 13.07.2021, 21:19 [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.] - ↑ Генерал Павловський вийшов з СІЗО: 16 мільйонів застави зібрав фонд Порошенко. 05.11.2021, 16:51. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- ↑ Ексзаступник МО генерал Павловський виграв у ЄСПЛ справу проти України щодо запобіжного заходу. 09.10.2023, 15:45
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2015 року № 26/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Декларації: Павловський Ігор Валентинович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 20 січня 2020.