о. Алексій Очабрук (31 березня 1855 — 25 грудня 1929) — український священник, богослов, дослідник історії церкви, почесний канонік.

о. Алексій Очабрук
Народився 31 березня 1855(1855-03-31)
с. Зубків на Сокальщині
Помер 25 грудня 1929(1929-12-25) (74 роки)
Турківський район, Дрогобицька область, Українська СРР, СРСР
Поховання с. Яблунька Вижня, Турківського повіту[1]
Національність українець
Діяльність священик, богослов,
Alma mater Львівська
Греко-Католицька
духовна семінаря (1881-1884 рр.),
Перемиська
Греко-католицька
духовна семінарія (1884-1885 рр.)
Титул почесний канонік
Батько Тимотей Очабрук
Мати Анна Кішовар
Родичі о. Маркилій Куновський
о. Володимир Куновський
У шлюбі з Наталія Гардзінська
Діти Антоніна
Омелян(1890-1953 рр.)
Меланія(1893-1937 рр.)
Євген(1894-1962 рр.)
Амброзій(1895-1968 рр.)
Марія(1899-1957 рр.)
Олена(1903-2001 рр.)
Олександра(1909-1997 рр.)
Нагороди Крилошанські відзнаки

Життєпис ред.

о. Алексій Очабрук народився 31 березня 1855 року в селі Зубків Сокальського повіту в сім'ї заможних селян Тимотея Очабрука та Анни Кішовар.[2] 1881—1884 рр. — навчався у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, яка на той час була спільною для двох єпархій: Львівської і Перемиської. 1884—1885 рр. — навчався в частково відновленій Перемиській греко-католицькій семінарії. Дияконські свячення отримав 29 листопада 1885 р. Ієрейські свячення отримав 6 грудня 1885 року з рук Перемиського єпископа Івана Ступницького. Обіймав парохії в селах Ліщовате(1893 р.) і Волиця (тепер Польща) та Яблінка Вижня на Львівщині.

Від церковної влади отримав крилошанські відзнаки як нагороду за сумлінну працю і проповідницький талант. Мав титул почесного каноніка.

  Гортаючи «Шематизм греко-католицького духовенства Апостольської адміністратури Лемківщини» за 1936 рік, в статті про село Волиця (Wolica) Буківського деканату я натрапив на таке зауваження: «Буківско було колись руським селом та мало свою руську парохію і церков. о. Алексій Очабрук, б(увший) парох Волиці, у своїй «Літописи руської церкви в Буківску» за 1906р. пише, що єго сучасник Северин Жуковський, руський нотар в Буківску, показував єму місце, де колись стояла буковецька церков». В наведеній цитаті слово «руський» вжито в значенні «русин» (так тоді називали себе лемки), тобто «українець», а згаданий в цитаті о. Алексій Очабрук – батько моєї мами Олени, а мій дідусь. При кінці книжки-шематизму в списку використаної літератури є ще такий рядок: «Алексій Очабрук: Літопис рускої церкви в Буківску за 1906 р. (Непечат)» Примітка в дужках означає, що даний Літопис не був надрукований і зберігався в рукописному варіанті. Чи зберігся він донині і, якщо зберігся, то де знаходиться? - невідомо...[3][4]  

Помер 25 грудня 1929 року в селі Яблінка Вижня, похований біля церкви Собору Пресвятої Богородиці.[5]

  Біля стін церкви збереглася могила місцевого священика з написом: "Тут спочиває о. Алексій Очабрук парох місцевий +25.ХІІ.1929 р.(?) В 74-м році життя. В.Й.П.[6]  

Дивись також ред.

Примітки ред.

  1. Похований біля церкви Собору Пресвятої Богородиці
  2. Зиновій Куновський, Роман Куновський. Олена Куновська, століття прожите для сім'ї, родини, людей з Богом в серці. — Львів:2011 — С 10
  3. Роман Куновський. Вступне слово до книги о. Володимира Куновського. Літопис парохіяльна в Яблунові. - Львів: 2014 - С 9
  4. Шематизм греко-католицького духовенства Апостольської адміністрації Лемківщини за 1936 р. Видання друге - Стемффорд, Коннектікат, 1970 - С. 3, 176 .
  5. Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та апостольської адміністрації Лемківщини. — Львів: Український Католицький університет, — 2015. T — I. — С 318. — ISBN 978-966-2778-21-2
  6. Василь Слободян Церкви Турківського району. — Львів: 2003

Джерела ред.

Посилання ред.