Охорона тилу
Охорона та оборона тилу — у військовій справі — вид охорони в сухопутних військах, комплекс заходів, що проводяться в метою заборони раптового нападу наземного і повітряного противника на тилові об'єкти, а також дії щодо відбиття його ударів; складова частина комплексу заходів по досягненню живучості тилу.
Зміст
ред.З метою охорони усіх тилових об'єктів організовується безпосередня охорона, вартова служба, сторожова охорона, виділяються підрозділи (команди) для супроводу транспортів, вживаються заходи щодо обмеження пересування місцевого населення в районах розташування тилових об'єктів і на шляхах сполучення. В інтересах оборони тилу створюється система спостереження та оповіщення про загрозу нападу повітряного та наземного противника; визначається порядок збору і дій особового складу органів тилу по бойовій тривозі; призначаються чергові підрозділи і спеціальні команди для боротьби з диверсійними групами і повітряними десантами противника; визначаються рубежі (позиції) оборони; здійснюються їх інженерне обладнання, заходи щодо маскування тилових об'єктів, особливо від повітряного противника; передбачається прикриття колон тилу при їх русі.
Охорона та оборона тилу здійснюється силами і засобами тилових підрозділів, частин та установ, а оперативного тилу, крім того, — спеціальними військами охорони тилу. Для відбиття нападу противника залучаються також бойові обслуги і екіпажі військової техніки, що перебуває в ремонті, а також легкопоранені і хворі, здатні вести бій.
У разі необхідності для оборони тилу виділяються підрозділи і частини зі складу військ. Протиповітряна оборона тилу забезпечується силами зі складу загальної системи ППО військ (сил), а також своїми власними силами і засобами. Для прикриття найважливіших тилових об'єктів можуть виділятися підрозділи і частини військ ППО.
Охорона та оборона тилу організовується заступником командувача (командира) з тилу на основі вказівок командувача (командира). За часів Другої світової війни в Червоній армії охорона оперативного тилу покладалася на начальника охорони тилу, у розпорядження якого виділялися з'єднання і частини НКВС, прикордонних військ, підрозділи охорони залізничних споруд, загони міліції, конвойні та інші частини.
У Збройних силах багатьох країн для охорони тилу, крім сил і засобів частин і підрозділів тилового забезпечення, залучаються частини і підрозділи військової поліції і територіальних військ. Відповідальність за охорону та оборону тилу в зоні комунікацій військ НАТО несе командування тилу ТВД, а в зоні бойових дій — відповідні командири і командування тилу.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Радянська військова енциклопедія. «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 179-180. — ISBN 00101-223. (рос.)