Отто Меєр

Отто Меєр (нім. Otto Meyer; 23 грудня 1912, Мольденіт — 28 серпня 1944, Дюклер) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберштурмбаннфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.

Отто Меєр
Otto Meyer
Народження	23 грудня 1912(1912-12-23) Мольденіт, Провінція Шлезвіг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	28 серпня 1944(1944-08-28) (31 рік) Дюклер, Верхня Нормандія, Окупована Франція
Країна	Третій Рейх
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1934-44
Звання	Оберштурмбаннфюрер СС
Формування	Панцергренадерська дивізія СС «Дас Райх» 9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»
Командування	1-й батальйон моторизованого полку СС «Дойчланд» 9-й танковий полк СС «Гогенштауфен»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Хрест Воєнних заслуг II класу Штурмовий піхотний знак в бронзі Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Кільце «Мертва голова» Йольський свічник СС Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Спортивний знак СА
Отто Меєр у Вікісховищі

Ранні роки

Отто Меєр народився 23 грудня 1912 року в місті Мольденіт. 1 березня 1931 року Меєр вступив в НСДАП (партійний квиток № 487 309) і СС (службове посвідчення № 8 680).

У жовтні 1934 року Отто перевели в штандарт СС «Дойчланд», що був в складі Частин посилення СС, попередника Ваффен-СС. У цьому підрозділі Меєр служив в 3-му штурмі. У 1935 році закінчив юнкерське училище СС в Бад-Тельці. 20 квітня 1935 року Отто Меєр став Унтерштурмфюрером СС і був призначений командиром взводу в 3-му штурмі штандарта СС «Дойчланд».

Друга світова війна

У жовтні 1939 року стає командиром 1-ї батареї зенітного дивізіону СС, а з початку 1940 року — 2-ї (потім 10-ї) роти полку СС «Дер Фюрер». З серпня 1941 призначений командиром 1-го батальйону моторизованого полку СС «Дойчланд». Отто Меєр взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті.

З 1 лютого 1942 року Меєр був начальником групи юнкерських училищ СС в Бад-Тельці і Брауншвейзі. 27 січня 1943 року Отто був переведений в панцергренадерську дивізію СС «Гогенштауфен».

У січні 1944 року Меєр стає командиром 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен». За відзнаки в боях під Тарнополем 4 червня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

У серпні 1944 року полк Меєра був оточений англо-американськими військами в Фалезькому котлі. Отто Меєр був вбитий в ході спроби прориву з «котла» 28 серпня 1944 року. 30 вересня 1944 року Отто був нагороджений посмертно Дубовим листям до Лицарського хреста Залізного хреста.

Звання

• Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1935)
• Оберштурмфюрер СС (1 червня 1938)
• Гауптштурмфюрер СС (9 листопада 1939)
• Штурмбаннфюрер СС (9 листопада 1941)
• Оберштурмбаннфюрер СС (9 листопада 1943)

Нагороди

• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Йольський свічник
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Спортивний знак СА в бронзі
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
• Хрест Воєнних заслуг 2-го класу
• Залізний хрест
  • 2-го класу (29 травня 1940)
  • 1-го класу (8 серпня 1940)
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (1 квітня 1941)
• Німецький хрест в золоті (14 січня 1942)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (26 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
  • Лицарський хрест (4 червня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен»
  • Дубове листя (№ 601) (30 вересня 1944) як оберштурмбаннфюрер СС і командир 9-го танкового полку СС «Гогенштауфен»

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.