Оттокар Чернін
Оттокар Чернін (нім. Ottokar Czernin, повне ім'я нім. Ottokar Theobald Otto Maria Graf Czernin von und zu Chudenitz; * 26 вересня 1872 в Димокурах, сьогодні Чехія — † 4 квітня 1932 у Відні) — австрійський політичний діяч, граф; у 1916—1918 міністр закордонних справ Австро-Угорщини.
Оттокар Чернін | |
---|---|
нім. Ottokar Theobald Otto Maria Graf Czernin von und zu Chudenitz | |
![]() | |
Народився |
26 вересня 1872[1][2][…] Dymokuryd[4][5] |
Помер |
4 квітня 1932[2][3][…] (59 років) Відень, Перша Австрійська Республіка[6][5] |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | дипломат, політик, аристократ |
Alma mater | Карлів університет |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Федеральний уряд Австрії |
Учасник | Перша світова війна |
Посада | член Національної ради Австрії[d], посол, член Національної ради Австрії[d][7], foreign minister of Austria-Hungaryd, член Палати панів Імперської Ради[d] і Member of the Bohemian Dietd |
Партія | Verfassungstreuer Großgrundbesitzd |
Рід | House of Czernind |
Батько | Theobald Czernind |
Брати, сестри | Count Otto von Czernind і Theobald Joseph Czernind |
Діти | Petr Czernind, Victoria Gräfin Czernin von und zu Chudenitzd і Ferdinand Karel Černín z Chudenicd |
Нагороди | |

Біографія ред.
Належав до чеської аристократії роду Чернін. Очолював австро-угорську делегацію на мирних переговорах у Бересті і 9 лютого 1918 підписав Берестейський мир з Україною, включно з таємним договором у справі коронного краю Галичини і Буковини. Концесії Україні у справі Холмщини і Галичини викликали протест поляків у Австрії і захитали позицію Черніна як міністра закордонних справ; у квітні 1918 він подав у відставку. Підписав мир з Україною лише з уваги на харчову кризу Австрії; йому належить термін для Берестейського миру Brotfrieden (Хлібний мир).
Після розпаду Австро-Угорщини Чернін був депутатом національної ради Австрійської республіки від демократичної партії в 1920.
Нагороди ред.
Почесні звання ред.
2 травня 1918 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б Regional Database of the Central Bohemian Research Library in Kladno
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118677659 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.parlament.gv.at/WWER/PAD_00186/index.shtml
Література ред.
- В. І. Головченко. Чернін Оттокар // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання ред.
- Чернін (Czernin) Оттокар // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.306-307
- Чернін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |