Ромашка Демид Остапович

Рома́шка Деми́д Оста́пович (?, Ярославка, Козелецький уїзд, Чернігівська губернія, Російська імперія — 8 липня 1920, Піски, Козелецький уїзд, Чернігівська губернія, УСРР)— один з учасників і керівників повстанського руху прихильників УНР проти окупантів (німців, росіян-денікінців, російських більшовиків-ленінців) на Задніпров’ї 1920х рр.

Ромашка Демид Остапович
Народився	Ярославка
Діяльність	військовослужбовець

З життєпису

1919 року очолив селянське повстання на півдні Чернігівської губернії проти Білої армії генерала Денікіна. Станом на 23 серпня 1919 року у загоні Демида Ромашки нараховувалося 2500 осіб, мав 4 кулемети.

Після відступу денікінців розпочав боротьбу уже проти радянської влади. Сферою впливу та дій отамана Ромашки були південь нинішньої Чернігівської області і прилегла до неї лівобережна Київщина — сучасні Остерський, Козелецький, Бобровицький, Броварський райони.

Згідно з «Протоколом огляду Демида Остаповича Ромашки, уродженця с. Ярославки Козелецького повіту», який зберігається у Державному архіві Чернігівської області (Ф. 5080, оп. 1, спр. 3), Д. О. Ромашка загинув 8 липня 1920 року, отримавши «дві наскрізні рани від куль у голову і лице, несумісні з життям». Проте є свідчення, що отаман насправді не загинув і продовжив боротьбу. Так, газета «Свобода», що виходила у Нью-Джерсі (США), від 21 вересня 1920 року згадує серед повстанських загонів, що діяли на той час в Україні, «батальйон Шевченка» під командою прапорщика Ромашка.

У розвідчому звіті Партизансько-повстанського штабу від 22 вересня 1921 року зазначається: "25 серпня в районі Ніжин — Носівка оперував повстанчий відділ полковника Ромашки (до 3 тисяч). Відділ перервав сполучення між Києвом і Бахмачем. Один із більшовицьких полків, посланий для його ліквідації, у повному складі перейшов на бік повстанців. 28 серпня відділ Ромашки захопив ст. Кобижча, а біля ст. Бобровиця висадив міст, повстанці захопили бронепотяг «Другий червоний командир» з 4 гарматами, 10 кулеметами і різним військовим спорядженням. За останні дні загін значно збільшився й існує під назвою «Друга дика дивізія».

Червона армія, як і СРСР, називали отамана бандитом і розповідали, що Ромашка зі своєю бандою заважав працювати в Броварах та тероризував населення містечка.

Згадки про отамана

Плакат 1920-х років, де у вірші згадується Ромашка

Про Ромашку згадується у вірші невідомого автора «Куркуль та бандит», де отамана порівнюють з такими діячами Повстанської Армії України, як Махно і Тютюнник.

Ви чували про Ромашку, Про Тютюнника, Махно? Ми зійдемся всі до купи І стоятимем в одно.

Про отамана Демида Ромашку також розповідається в книжці Володимира Гузія «Золота очеретина».

Цьому рухові властива партизанська тактика лісової війни, зв'язки з петлюрівським керівництвом, сувора дисципліна. Сферою впливу та дій отамана Ромашки стали Остерщина, Козелеччина, Басанщина, Броварщина. У 1920 році більшовицькі газети скаржилися, що на Басанщині не міг з'явитися жоден представник радянської влади. Ромашківців було багато, але діяли вони підпільно, як і махновці. На початку 1920 року загін Ромашки напав на Броварі, Гоголів, Русанів. На весні 1920 року, перед початком повстань у Зазим'ї, Літках, Требухові проти Ромашки було кинуто регулярні частини Червоної Армії.

Ймовірне припущення, що саме землякові Ромашці присвятив Павло Тичина свій знаменитий вірш

На майдані коло церкви революція іде. Хай чабан! усі гукнули, за отамана буде.

Джерела

• polar_bird: Ви чували про Ромашку?
• Ясенчук О. Лівобережні повстанці Київщини і Чернігівщини: їх порівнювали з Махном