Остшешув

місто Польщі

Остшешув (пол. Ostrzeszów) — місто у Великопольському воєводстві в південно-західній Польщі. Є адміністративним центром однойменних повіту та ґміни.

Остшешув
Ostrzeszów
Герб Прапор
Герб Прапор
Ратуша
Ратуша
Ратуша
Основні дані
51°24′ пн. ш. 18°00′ сх. д. / 51.400° пн. ш. 18.000° сх. д. / 51.400; 18.000
Країна Польща Польща
Регіон Великопольське воєводство
Площа 12,13 км²
Населення 14659 (2011)[1]
· густота 1176 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Дрогобич Україна Україна
Телефонний код (48) 62
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів POT
GeoNames 3089670
OSM 2714867 ·R (Ґміна Остшешув)
SIMC 0937250
Поштові індекси 63-500
Міська влада
Вебсайт ostrzeszow.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Остшешув у Вікісховищі

Назва

ред.
  • Остшешув, Осштешів, Остшешов, Острешов, Острешів (пол. Ostrzeszów) — варіанти польської назви.
  • Ші́льдберг (нім. Schildberg) — німецька назва у 1818—1918, 1939—1943 роках.
  • Вартела́нд (нім. Wartheland) — німецька назва у 1943—1945 роках.

Географія

ред.

Місто розташоване у Великопольщі — історичній області в центрально-західній частині країни, у басейні ріки Варта.

Історія

ред.

1382 року князь Владислав Опольський переказав заснованому в Ченстохові монастирю грошові десятини з чиншів, які збиралися в Остшешуві.[3]

Близько 1793 року тут було 156 домів, 1811—188, близько 1843—225,

1839 року Остшешув отримав міську ординацію.

У 1975—1998 роках місто входило до складу Каліського воєводства.

Населення

ред.

Близько 1793 року тут мешкали 1022 особи, з яких 12 євреїв, 1811—1391, 1816—1497, 1837—2091, близько 1843—2069, з яких 1588 римо-католиків, 186 протестантів, 296 юдеїв, 1867—2388. 1871 року — 2576 осіб, з них 1842 римо-католиків, 339 протестантів, 395 юдеїв, 1182 осіб чоловіої статі, 1394 — жіночої. 1885 року — 2979 осіб (2072 римо-католиків, 466 протестантів, 422 юдеїв).

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 7002 1385 4940 677
Жінки 7657 1291 4668 1698
Разом 14659 2676 9608 2375

Пам'ятки

ред.

У місті збереглися:

  • неоготична церква Христа-короля (пол. Kościół Chrystusa Króla)[5][6]
  • барокова церква Архистратига Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)[7][6]
  • дерев'яна церква святого Миколая з ґонтовим дахом (пол. Kościół św. Mikołaja)[8][6]
  • готична церква Найсвятішої Діви Марії Внебовзятої (пол. Kościół Najświętszej Maryi Panny Wniebowziętej)[9][6]

Транспорт

ред.

Залізничний двірець розташований близько одного кілометра на схід від центру міста.

Через місто пролягають дороги краєва № 11, воєводські № 444 і № 449; буде проходити дорога «експресова» S11, яка ще будується.

Відомі люди

ред.

Остшешувські старости

ред.

Примітки

ред.
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. Ostrzeszów [Архівовано 5 лютого 2022 у Wayback Machine.]… — S. 735.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. Historia kościoła. [Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. а б в г Rejestr zabytków nieruchomych woj. wielkopolskiego [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — S. 145. (пол.)
  7. Kościół św. Michała Archanioła
  8. Ostrzeszów. Kościół św. Mikołaja [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  9. Fara // Parafia rzymskokatolicka pw. Najświętszej Maryi Panny Wniebowziętej w Ostrzeszowie [Архівовано 20 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  10. Dukwicz D. Stadnicki Franciszek h. Szreniawa (1742—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — T. 41. — S. 385. (пол.)
  11. Jan Stanisław Spytek hr. Tarnowski z Tarnowa h. Leliwa (ID: 7.609.262) [Архівовано 15 липня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.