Острів Мак-Клінтока (рос. Остров Мак-Клинтока) — безлюдний острів у складі арктичного архіпелазі Земля Франца-Йосифа, що належить Росії.

Острів Мак-Клінтока

Карта
Географія
80°11′26″ пн. ш. 56°34′18″ сх. д. / 80.1905555555837850° пн. ш. 56.57166666669477451° сх. д. / 80.1905555555837850; 56.57166666669477451Координати: 80°11′26″ пн. ш. 56°34′18″ сх. д. / 80.1905555555837850° пн. ш. 56.57166666669477451° сх. д. / 80.1905555555837850; 56.57166666669477451
Місцерозташування Баренцове море
Акваторія Північний Льодовитий океан
Група островів Земля Франца-Йосифа
Площа 612 км²
Довжина 31 км
Ширина 25 км
Країна
 Росія
Адм. одиниця Архангельська область
Населення 0 осіб
Відкрито березень 1874
Острів Мак-Клінтока. Карта розташування: Росія
Острів Мак-Клінтока
Острів Мак-Клінтока
Острів Мак-Клінтока (Росія)
Мапа

Географія ред.

Острів площею 612 км² є сьомим за величиною островом архіпелагу[1]. Має приблизно прямокутну форму, максимальна довжина — близько 31 кілометра, а ширина — близько 25 км. Більша частина острова Мак-Клінтока заледеніла, найвища точка — 521 м над рівнем моря. Найпівнічніша точка острова — мис Грілі (мыс Грили), найпівденніша — мис Оппольцера (мыс Оппольцера).[2]

Від льоду вільні лиш невеликі ділянки суші, найбільші з них розташовані на південному заході острова. Там же знаходиться астрономічний пункт і руїни старих будівель.

Озера відсутні. Наявні декілька сезонних струмків.

Історія ред.

Острів Мак-Клінток був відкритий у 1874 році в рамках австро-угорської експедиції на Північний полюс під керівництвом Карла Вейпрехта та Юліуса Пайєра. Названий на честь ірландського дослідника Арктики Френсіса Леопольда Мак-Клінтока (англ. Francis Leopold McClintock)[3] .

Примітки ред.

  1. Umweltprogramm der Vereinten Nationen [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.], abgerufen am 8. Februar 2016.
  2. Arthur Montefiore: A Note on the Geography of Franz Josef Land. In: The Geographical Journal. 3, Nr. 6, 1894, S. 492—497.
  3. Informationen zur McClintock-Insel [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] auf www.franz-josef-land.info, abgerufen am 8. Februar 2016.