Відкрити головне меню

external territory of Australia[d]
Архіпелаг і natural cultural heritage site[d][1]
Острів Герд і острови Макдональд
англ. Heard Island and McDonald Islands
Heard Island.jpg

Карта
Мапа архипелагу
Мапа архипелагу
Географія
53°05′36″ пд. ш. 73°31′01″ сх. д. / 53.0935400000277724° пд. ш. 73.516992000027784115° сх. д. / -53.0935400000277724; 73.516992000027784115Координати: 53°05′36″ пд. ш. 73°31′01″ сх. д. / 53.0935400000277724° пд. ш. 73.516992000027784115° сх. д. / -53.0935400000277724; 73.516992000027784115
Місцезнаходження Індійський океан
Акваторія Індійський океан
Площа 372  км² 
Довжина берегової лінії 101,9  км
Найвища точка пік Моусон 2745 м 
Країна
Австралія Австралія
Регіон Зовнішні території Австралії
Адм. одиниця Австралійський Союз
Населення 0 осіб (2011)
Веб-сайт heardisland.aq
Острів Герд і острови Макдональд. Карта розташування: Індійський океан
Острів Герд і острови Макдональд
Острів Герд і острови Макдональд

CMNS: Острови Герд і Макдональд на Вікісховищі
Острів Герд і острови Макдональд
Heard Island and McDonald Islands [2]
Світова спадщина
Heard Island.jpg
Острів Герд із космосу
53°05′36″ пд. ш. 73°31′01″ сх. д. / 53.0935400000277724° пд. ш. 73.516992000027784115° сх. д. / -53.0935400000277724; 73.516992000027784115
Країна Австралія Австралія
Тип Природний
Критерії (viii), (ix)
Об'єкт № 577
Регіон Азія і Океанія
Зареєстровано: 1997 (21 сесія)

CMNS: Острови Герд і Макдональд на Вікісховищі

Острів Герд і Острови Макдональд[3][4](англ. Heard Island and McDonald Islands, скорочено HIMI) — невеликий незаселений архіпелаг у південній частині Індійского океану. Складається з двох основних островів — Герд і Макдональд, а також із багатьох дрібних віддалених острівців, скель і рифів. Належить Австралії.

Зміст

Загальна інформаціяРедагувати

Клімат субантарктичний — м'яка зима (+0,1 °C) і холодне літо (+4,2 °C). Більшість днів року — вітряні і похмурі. Часто випадають опади у вигляді мряки або снігу.

 
Пік Моусон на острові Герд

Острови населяють великі популяції пінгвінів, тюленів і морських птахів.

Архіпелаг із 1947 року належить Австралії, спочатку як частина Австралійської антарктичної території, а після підписання Австралією Конвенції про Антарктику, острови стали утворювати окрему зовнішню територію. Постійне населення на архіпелазі відсутнє, але острови відвідують туристи (без висадки на берег) і наукові експедиції (переважно на острів Герд).

Острів Герд і острів Макдональд, що розташований 44 кілометри на захід, включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Хоча острови не заселені, їм привласнено власний домен .hm.

Острів ГердРедагувати

 
Королівський пінгвін на острові Герд

Острів Герд було відкрито американським капітаном, мисливцем за тюленями Джоном Гердом 25 листопада 1853 року, коли його судно «Орієнтал» прямувало з Бостона до Мельбурна.

Острів Герд 53°06′ пд. ш. 73°31′ сх. д. / 53.100° пд. ш. 73.517° сх. д. / -53.100; 73.517 є вершиною підводного вулкана Кергеленського плато і має 43 кілометри в довжину і 21 кілометр завширшки. Пік Моусон — найвища вершина острова, її висота над рівнем моря становить 2745 метрів. Це єдиний активний вулкан і одночасно найвища точка на території, що належить Австралії. Вершина займає 32-ге місце у світі серед острівних гір.

Близько 80 % поверхні острова вкрито снігом і льодом, які й формують характер берегової лінії острова.

Площа острова — 368 км².

Острови МакдональдРедагувати

Незабаром після відкриття острова Герда, 4 січня 1854 року, капітан судна «Самаранг» Вільям Макдональд відкрив острів, який названо його ім'ям.

Острів Макдональд 53°02′20″ пд. ш. 72°36′04″ сх. д. / 53.03889° пд. ш. 72.60111° сх. д. / -53.03889; 72.60111, розташований за 45 км на захід від острова Герда, маленький і скелястий, також вулканічного походження, найвища точка — 230 метрів над рівнем моря. Площа — 1,13 км². Острів обмежений крутими кручами і складається з двох частин — північного плато і південного крутого горба Максвел-Гілл, сполучених між собою вузьким перешийком.

Поряд з островом, з північної сторони розташовано ще два невеличких скелястих острова: острів Флат-Айленд (55 метрів у висоту) і Мейєр-Рок (170 метрів у висоту).

Загальна площа трьох островів — 2,5 км².

Люди висаджувалися на острові всього двічі в історії — в 1971 і 1980 рр.

Інші островиРедагувати

Найбільший із них — острів Шаг-Айленд, знаходиться за 10 кілометрів на північ від острова Герд, а також острови Сейл-Рок, Морган та Блек-Рок. Їх загальна площа складають близько 1,1 км².

До складу території також включають усі територіальні води на відстані 12 навігаційних миль від берегової лінії.

Загальна площа архіпелагу — 372 км², сумарна довжина берегової лінії — 101,9 км.

ГеографіяРедагувати

КліматРедагувати

Клімат субантарктичний — м'яка зима (+0,1 ° C) і холодне літо (+4,2 °C). Більшість днів року — вітряні і похмурі. Вітри переважно західні і стабільно сильні. Щомісячна середня швидкість вітру складає від близько 26 до 33,5 км / год, були зафіксовані пориви понад 180 км / год. Річна кількість опадів на рівні моря на острові Херд становить зазвичай від 1300 до 1900 мм. Опади випадають кожні три дні з чотирьох, зазвичай у вигляді мряки або снігу[5].

ФлораРедагувати

УмовиРедагувати

Острів знаходиться в екологічному регіоні острівної тундри у південній частині Індійського океану, який включає в себе кілька субантарктичних островів. У цьому холодному кліматі рослини представлені в основному травами, мохами і лишайниками. Низьке різноманітність рослин обумовлено острівною ізоляцією, малим розміром суші, суворим кліматом, коротким, холодним вегетаційним періодом і, в разі Херда, значним крижаним покривом. Основними екологічними визначальними факторами для рослинності на субантарктических островах є: вплив вітру і солоних бризок, наявність води, склад ґрунту, наявність поживних речовин, витоптування птахами і тюленями і, в деяких випадках, висота над рівнем моря. В умовах Херда, вплив сольового туману і наявність птахів і тюленів, особливо сильно впливають на склад і структуру рослинності в прибережних районах.

Мохи і лишайникиРедагувати

Мохоподібні і лишайники вносять істотний внесок в загальне біологічне різноманіття Херда, зареєстровано 43 види мохів і 71 вид лишайників, часто займають місця проживання, непридатні для судинних рослин, наприклад, скелі. Мохоподібні присутній в більшості великих рослинних угруповань. Лишайники поширені на оголених породах і є домінуючою рослинністю в деяких областях.

ВодоростіРедагувати

Принаймні 100 видів наземних водоростей відомі на Херді, зазвичай виростають в постійно вологому середовищі. Морські ліси — гігантські антарктичні водорості зустрічаються в різних точках острова і принаймні 17 інших видів морських водоростей буде додано після ідентифікації останніх зібраних зразків. Низька різноманітність водоростей пояснюється ізоляцією острова від інших територій, непридатними для проживання пляжами, постійним тертям хвилями, припливами і дрібними каменями, а також протяжністю льодовиків в багатьох областях.

ФаунаРедагувати

 
Королівський пінгвін на острові Херд

На острові, розташовані величезні популяції пінгвінів, ластоногих і морських птахів[6].

СсавціРедагувати

Ластоногі на Герд були практично винищені наприкінці 19 століття, після чого чисельність тюленів стала занадто мала для економічного використання. З тих пір їх популяція збільшилася і була захищена. Серед ластоногих, що розмножуються на Герді: південні морські слони, кергеленскі і субтропічні морські котики. Морські леопарди регулярно відвідують взимку лежбища, але вони не розмножуються на архіпелазі. Тюлень-крабоїд , тюлені Росса і Ведделла є лише випадковими відвідувачами[7].

ПтахиРедагувати

На Херд немає хижаків, острів надає сприятливе середовище проживання і розмноження в середині величезного Південного океану для різних птахів. Навколишні води забезпечують птахів кормом. Острови Херд і Макдональд були визначені міжнародною організацією по захисту птахів (BirdLife International) як важлива для птахів область, так як вони містять дуже велику кількість гніздівель морських птахів[8]. 19 видів птахів були зареєстровані як ті, які гніздяться на островах Херд і Макдональд[9], хоча вулканічна активність на Макдональд за останнє десятиліття, ймовірно, призвела до зниження рослинного покриву і зменшення кількості місць гніздування птахів[10].

ПриміткиРедагувати

  1. http://data.gov.au/dataset/2016-soe-her-aus-national-heritage — 2017.
  2. * Назва в офіційному англомовному списку
  3. Австралія Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. : іл. — ISBN 966-02-2075-8.
  4. Кергелен Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк.
  5. Раздел «Климат и погода» на официальном сайте островов (англ.)
  6. http://www.worldwildlife.org/science/wildfinder/ (англ.)
  7. Информация о тюленях на официальном сайте (англ.)
  8. BirdLife International. (2011) Important Bird Areas factsheet: Heard and McDonald Islands. http://www.birdlife.org (англ.)
  9. Woehler, EJ & Croxall, JP 1991. «Status and conservation of the seabirds of Heard Island and the McDonald Islands», in Seabird — status and conservation: a supplement, ICBP Technical Publication 11. International Council for Bird Preservation, Cambridge
  10. Woehler, EJ (2006). «Status and trends of the seabirds of Heard Island, 2000», in Heard Island: Southern Ocean Sentinel. Ред. Green, K. & Woehler, E. Surrey Beattie

ПосиланняРедагувати