Остапенко Андрій Дмитрович
Андрій Дмитрович Остапенко (28 липня 1975, Харків) — український гітарист, соліст Національної філармонії України. Заслужений артист України (2001).[1][2]
| Андрій Остапенко | |
|---|---|
 | |
| Андрій Остапенко в Білоцерківському органному залі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 28 липня 1975 (48 років) |
| Місце народження |
Харків, .svg){kind=small} УРСР |
| Громадянство | Україна |
| Національність |
 Україна |
| Професії | музикант |
| Інструменти | гітара |
| Нагороди |
 |
| Звання |
 |
| Батько | Остапенко Дмитро Іванович |
| andrey-ostapenko.com | |
Життєпис ред.
Народився 28 липня 1975 року у Харкові в сім'ї музикантів.[3] Батько — домрист Дмитро Остапенко.[4] Матір має професійну музичну освіту як хормейстер.[3]
1985 року вступив у Київську музичну школу № 3.[3] 1994 року закінчив Київське державне музичне училище імені Рейнгольда Глієра (клас викладачів В. В. Філіппова, М. П. Михайленка), Київській державній консерваторії імені Петра Чайковського (клас доцента М. П. Михайленка).[5]
Під час навчання Андрій Остапенко почав активну концертну діяльність, виступаючи в Україні та за її межами. З 1993 року — артист Національної філармонії України. Спочатку працював у складі квартету гітаристів, а з 1995 року — соліст філармонії.[5]
Лауреат Першого Міжнародного конкурсу виконавців на народних інструментах, що відбувся в Україні 1995 року.[2][3]
У 2001 році продовжував свою освіту і удосконалення виконавської майстерності в Міжнародній академії гітари Франциско Тарреги в Італії у маестро Паоло Пегораро і Стефано Віоли.[5] Того ж року йому присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».[1][2]
У 2003 році після закінчення аспірантури Національної музичної академії імені Петра Чайковського розпочав педагогічну діяльність в академії (за сумісництвом).[5][1]
До репертуару Андрія Остапенка входять твори композиторів різних епох і стилів — Баха, Доменіко Скарлатті, Ф. Сора, М. Джуліані, Л. Леньяні, Ф. Морено-Торроби, Паганіні, Ісаака Альбеніса, Х. Туріни, Х. Родріго, Миколи Стецюна, Анатолія Золкіна. Він багато концертує, часто виступає із симфонічними і камерними оркестрами України.[5]
Є учасником різноманітних гітарних фестивалів і форумів, член журі міжнародних і національних конкурсів. Остапенко відомий як перший виконавець нових оригінальних творів, написаних українськими композиторами для гітари, які успішно презентує на фестивалях Національної спілки композиторів України. Гастролює закордоном у таких країнах як Італія, Польща, Швейцарія, Азербайджан, Португалія, Велика Британія.[5]
З 2004 року Андрій Остапенко — автор і один з організаторів проведення щорічного Міжнародного фестивалю гітарної музики «Київ». У 2007 році у рамках цього фестивалю був заснований і проведений Міжнародний конкурс гітаристів в Україні, який проходить що два роки.[5][3]
Сім'я ред.
Дружина — домристка[3] Галина Остапенко. Виховує двох дітей.[3]
Примітки ред.
- ↑ а б в Прізвища викладачів, які працюють зараз // Кафедра народних інструментів — Національна музична академія імені П. І. Чайковського.
- ↑ а б в Міжнародний фестиваль гітарної музики «Київ-2006». Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
- ↑ а б в г д е ж Андрій Остапенко: Після музичної школи зрозумів, що вже не можу без інструменту [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] // Сіль, 31.03.2014.
- ↑ Дмитро Остапенко: У філармонії один я на контракті, всі решта — довічно // Україна молода, № 190 за 14.10.2009.
- ↑ а б в г д е ж Андрій Остапенко (гітара) [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] — Національна філармонія України.
Посилання ред.
- Остапенко Андрій Дмитрович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 539-540.
- andrey-ostapenko.com — офіційний сайт Андрія Остапенка.
- Андрій Остапенко розкриває секрети // День, № 215, 8 грудня 2007.