Відкрити головне меню
Осока піхвова
Carex vaginata1.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Cariceae
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока піхвова
Біноміальна назва
Carex vaginata
Tausch, 1821
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex vaginata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex vaginata
EOL logo.svg EOL: 1123123
IPNI: 302842-1
ITIS logo.svg ITIS: 39859
IUCN logo.svg МСОП: 64273612
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 241235

Осока піхвова[1][2][3][4] (Carex vaginata) — вид багаторічних кореневищних трав'янистих рослин родини Осокові (Cyperaceae). Етимологія: лат. vaginata — з листовою піхвою[5][6].

ОписРедагувати

Рослини колоніальні, з довгими кореневищами. Пагони опушені, 7–60 см, із закругленими кутами або субциліндричні, гладкі. Листя: проксимальні піхви світло-коричневі й тонкі; листові пластини пласкі жолобчасті й зелені, на вегетативних стеблах розміром 5–40 см × 1.5–4 мм; на родючих стеблах — до 10 см. Найнижчий приквіток значно коротший, ніж суцвіття. Суцвіття 6.5–25 см, з 3–4 колосками. Верхній колосок у суцвітті чоловічий, булавоподібний, зі світло-іржавими яйцеподібними гоструватими покривними лусками. Решта колосків жіночі, довгасті, 1–2.5 см завдовжки, рідкоквіткові, на довгих ніжках. Маточкові колоски коротші за мішечки, 0.8–3 см × 3–6.5 мм. Мішечки зеленкувато-жовті, 3.5–5 мм, з дзьобом 0.5–1.8 мм. Приймочок 3. Сім'янки від світло- до темно-коричневого кольору, 2.2–3 × 1.2–1.5 мм. 2n=32. Розмножується насінням і вегетативно. Квітне у травні–липні; плодоносить у червні–липні.

ПоширенняРедагувати

ЗагальнеРедагувати

Цей вид має циркумбореальне поширення, що трапляється зі Скандинавії на південь, у Центральну Європу (вкл. Україну) і на схід через територію Росії, Кавказу та Монголії на схід Китаю, на Корейський півострів і Японію; У Північній Америці зростає на північ від лінії від Південної Дакоти до Нью-Йорку (вкл. Гренландію). Зростає від низин до висот 2000 м у Центральній Європі. Вид знаходиться у критичній небезпеці: Південна Дакота, Нью-Йорк, Вермонт; у небезпеці: Монтана; уразливий: Вісконсин, Мен, Нью-Брансвік. Цей вид живе в ряді місць проживання: вапнисті болота, заболочені зарості, рідколісся і хвойні ліси часто з видами Sphagnum, мокрі кам'янисті місця, вологі схили.

В УкраїніРедагувати

Вид знаходиться у переліках рослин, які потребують охорони у Закарпатській області[4]. В Україні трапляється в альпійському поясі Карпат; пн. Центрального Полісся; пн. сх. Лівобережного Полісся. Адм. регіони: Жт, Кв, См, Ів, Зк. Усі популяції ізольовані, з дуже малими площами і чисельністю особин. На рівниній України їхня площа і чисельність скорочується. Єдина високогірна популяція на масиві Чорногора (г. Бребенескул) відзначається регресивним характером. Потерпає від випасання, рекреаційного навантаження, вирубування лісів. Природоохоронний статус виду: зникаючий. Охороняють в Карпатському БЗ, Карпатському та Деснянсько-Старогутському НПП[7].

ГалереяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Довідник назв рослин України
  2. Данилик І.М. Система родини Cyperaceae Juss. флори України // Укр. ботан. журн.. — 2012. — Вип. 69. — № 3. — С. 345.
  3. Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 428.
  4. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  5. Dictionary of Botanical Epithets
  6. Wiktionary
  7. Червона книга України 2010—2016