Відкрити головне меню

Осока дводомна

вид рослин
Осока дводомна
Carex dioica Sturm22.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperаceae)
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока дводомна
Біноміальна назва
Carex dioica
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex dioica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex dioica
EOL logo.svg EOL: 1124569
IPNI: 299469-1
ITIS logo.svg ITIS: 808455
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 111420

Осока́ дводо́мна (Carex dioica)[1] — багаторічна рослина родини Осокових. Вид занесений до Червоних книг України, Польщі,[2] Червоного списку Німеччини. Торфоформуюча рослина.

ОписРедагувати

 
Чоловічий колосок
 
Жіночий колосок

Трав'яниста рослина 10–40 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище тонке, повзуче. Листки щетинкоподібні (завширшки 1 мм), гладкі, інколи біля верхівки шорсткі.

Нечисленні прямостоячі стебла вкриті невиразними борозенками, вони несуть поодинокі суцвіття-колоски, які, на відміну від інших осок, розташовані на різних особинах (звідси і назва «дводомна»). Як виняток, інколи трапляються рослини з двостатевими колосками, у яких біля основи суцвіття розташовані 1-2 жіночих квітки, а решта є чоловічими.

Чоловічі колоски довгасті або лінійноциліндричні з округло-тупими покривними лусками іржавого кольору, майже без плівчастого краю. Жіночі колоски довгасто-яйцеподібні, густі, 6-15 мм завдовжки; їхні покривні луски коротші за мішечки, яйцеподібні, темно-бурі, з широким білоплівчастим краєм. Мішечки яйцеподібні, опуклі, з численними жилками, бурі або іржасті, 2,5-3,5[3] (4,5) мм завдовжки, звужені в короткий, косо зрізаний носик завдовжки 0,8-1,3 мм. Вони розташовані на потовщеній ніжці, у стані повної стиглості спрямовані горизонтально або дещо похилені вниз. Плід — двояко-опуклий, оберненояйцеподібний горішок.

Число хромосом 2n = 52.[4]

ЕкологіяРедагувати

Рослина морозостійка, дуже вологолюбна, помірно світлолюбна, віддає перевагу добре обводненим, кислим (рН 4-5) ґрунтам. Зростає на мезотрофних та олігомезотрофних болотах (переважно сфагнових, рідше — осоково-гіпнових), у заболочених розріджених лісах, по заболочених берегах річок та на луках. Може траплятися як на рівнинах, так і в горах на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Цвітіння відбувається у квітні-травні. Квіти запилюються вітром. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням, яке поширюється птахами і водними течіями, а також вегетативно за допомогою повзучих кореневищ. У природі дає гібриди з осокою Девелла, буріючою, торфовою, попелясто-сірою, їжаковою.

ПоширенняРедагувати

Осока дводомна — типовий представник бореальної флори. Її ареал охоплює Північну, Центральну і, частково, Південну Європу, а також Сибір. На заході зона розповсюдження цього виду доходить до Ісландії, на півночі збігається з межею тундри, на півдні сягає Португалії, деяких районів Середньої Азії, на сході доходить до басейну Єнісея, Алтайських гір та Прибайкалля, де зустрічається рідко.

В Україні ця рослина трапляється переважно у Західному і Малому Поліссі, на Поділлі, у лівобережній частині Лісостепу вздовж Дніпра. У Львівській області зареєстровано 10 місць зростання.[5] Поліські популяції межують з осередками, розташованими у верхів'ях Дніпра на теренах Білорусі.

Значення і статус видуРедагувати

Господарського значення ця рослина не має, в природі осока дводомна відіграє помітну роль як ґрунтотворна та торфоформуюча рослина.

Головною небезпекою для цього виду є зміна середовища, зокрема осушення боліт з наступним їх залісненням чи перетворенням на пасовища. В Україні осока дводомна охороняється у Шацькому національному природному парку, Рівненському та Черемському заповідниках, пам'ятці природи «Романівське болото».

СинонімиРедагувати

  • Carex casteriana Heer ex Boott
  • Carex chlamydea Norman
  • Carex custoriana Heer ex Hegetschw.
  • Carex dioica var. custoriana (Heer ex Hegetschw.) Nyman
  • Carex dioica subsp. custoriana (Heer ex Hegetschw.) K.Richt.
  • Carex dioica var. isogyna Fr.
  • Carex dioica subsp. isogyna (Fr.) K.Richt.
  • Carex dioica f. laxa Junge
  • Carex dioica f. metteniana (O.Lang) Asch.
  • Carex dioica var. metteniana O.Lang
  • Carex dioica var. scabrella Fr.
  • Carex dioica var. subcaespitosa O.Lang
  • Carex dioiscostrongyla St.-Lag.
  • Carex laevis Hoppe
  • Carex linnaeana Host
  • Carex linnaei Degl.
  • Carex metteniana (O.Lang) C.B.Lehm. ex Schur
  • Carex nigricans Dewey
  • Caricinella laevis (Heuff.) St.-Lag.
  • Maukschia laevis Heuff.
  • Physiglochis dioica (L.) Raf.
  • Psyllophora dioica (L.) Schur
  • Vignea dioica (L.) Rchb.[1]


ЛітератураРедагувати

  • Арктическая флора СССР. Вып. III / Сост. Т. В. Егорова, В. В. Петровский, А. И. Толмачёв, В. А. Юрцев; Под ред. А. И. Толмачёва. — Л.: Наука, 1966. — С. 78-79.(рос.)
  • Губанов, И. А. и др. 236. Carex dioica L. — Осока двудомная // Иллюстрированный определитель растений Средней России: в 3 т. — М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2002. — Т. 1. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные, покрытосеменные (однодольные). — С. 340.(рос.)

ДжерелаРедагувати

  1. а б The Plant List.(англ.)
  2. Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
  3. Кречетович В. И. Род 235. Осока — Carex // Флора СССР: в 30 т. / Гл. ред. акад. В. Л. Комаров; Ред. тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1935. — Т. III. — С. 164—165.(рос.)
  4. Lucjan Rutkowski: Klucz do oznaczania roślin naczyniowych Polski niżowej. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006.(пол.)
  5. Осокові Львівщини: біорозмаїтість і охорона / І. Данилик // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 197–208.

ПосиланняРедагувати

Осока дводомна у Червоній книзі України. — Переглянуто 18 травня 2015.