Особняк Гольберга
Особняк Гольберга — триповерхова будівля в Харкові, побудована в 1915 році і належала купцеві першої гільдії Григорію Гольбергу . Перебуває за адресою вул. Гольдбергівська, 104. У пострадянський час в ньому розташовується санітарно-епідеміологічна служба Харкова[1][2]. Пам'ятка архітектури місцевого значення.
| Особняк Гольберга | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Харків |
| Дата заснування | 1915 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
ред.Будівля була побудована на вулиці Заїківській, довгий час перебувала в пустельній і малонаселеній місцевості. Розташований між Заїківкою і Левадою район був недалеко від центру, проте пустував через складнощі в сполученні. Лише в кінці XIX століття після будівництва кінно-залізної дороги місцеві ділянки почали представляти інтерес для покупців. Деякі з них придбала купецька сім'я Гольбергів, найуспішнішим з яких був Григорій Йосипович Гольберг. Саме він організував будівництво Трьохсвятительського храму і пожертвував на це чималу суму грошей. Коли будівництво церкви наближалося до кінця, навпроти неї Гольберг вирішив побудувати власний новий особняк[3].
Проект був доручений архітектору Віктору Абрамовичу Естровичу і витриманий в стилі романтичного модерну. Будівництво особняка було закінчено в 1915 році. Будівля з двох поверхів нагадувала середньовічний замок з циліндричною вежею біля входу, вертикальними віконними прорізами і підтримуваними консолями балконами. На кронштейні даху була фігура Георгія Побідоносця. На фасаді також розташовувалася скульптура Гермеса. Будівля розташовувалася за адресою: вулиця Заїківська, будинок № 104[4].
Після Жовтневої революції купець був змушений тікати з міста і його доля залишилася невідомою. Сама будівля використовувалася радянською владою для розміщення державних установ. Особняк залишився практично недоторканим і після Другої світової війни. Пізніше в будівлі розмістилася міська санітарно-епідеміологічна служба[5][6][7].
Галерея
ред.-
Загальний фигляд фасаду -
Деталі фасаду -
Деталі фасаду
_03.jpg)
_01.jpg)
_02.jpg)
Примітки
ред.- ↑ А. Ю. Лейбфрейд. Харьков: от крепости до столицы. Заметки о старом городе. — Folio, 1998. — 344 с.
- ↑ Александр Юрьевич Лейбфрейд. Архитекторы-евреи в Харькове: очерк. — Karavella, 2002. — 36 с.
- ↑ Особняк Гольберга в Харькове. zabytki.in.ua. Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Романтический особняк Купца Г. Гольберга. Харьков - куда б сходить? (рос.). Процитовано 8 березня 2021.
- ↑ Константин Кеворкян. Первая Столица: очерки, проза. — Фолио, 2007. — 472 с. — ISBN 978-966-03-3792-3.
- ↑ Прогулки по Харькову с Андреем Парамоновым. Григорий Гольберг: заводы, фабрики и храм. 2day.kh.ua. Процитовано 2021-3-8.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Качемцева Л. Романские и готические формы в архитектуре Харькова второй половины XIX — начала XX веков [Архівовано 2021-06-24 у Wayback Machine.]