Осламів

Осла́мів — село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1236 осіб (з 587 дворів).

село Осламів
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Громада	Віньковецька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68040050210020104
Основні дані
Засноване	1661
Населення	1236 (станом на 01.01.2011)
Площа	3,919 км²
Густота населення	345,24 осіб/км²
Поштовий індекс	32532
Телефонний код	+380 3846
Географічні дані
Географічні координати	48°59′16″ пн. ш. 27°19′37″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	294 м
Водойми	4 ставки
Відстань до обласного центру	85 км
Відстань до районного центру	15 км
Місцева влада
Адреса ради	32500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., смт Віньківці, вул. Соборної України, 20
Карта
Осламів
Осламів
Мапа

Загальні відомості

Село лежить біля витоків річки Говірки, на схід від нього розташоване село Зоряне, а на південь — Ломачинці.

На території сільської ради діють: Осламівська сільська лікарська амбулаторія, відділення електрозв'язку, поштове відділення, будинок культури, бібліотека, Чудо-Михайлівська церква, дитячий садок-ясла, школа І-III ст.

Історія

Перші історичні відомості про село Осламів не сягають далі поч. XVII ст., хоч поселення на його місці, мабуть, існувало задовго до того часу. Є припущення, що засновниками села стали вцілілі від монголо-татарського нашестя жителі міста Заслав'я, що існувало неподалік на високих пагорбах безіменної річки, протоки Калюса, та переселенці з Галичини. Звідси й версії про походження назви села — від «Оселя» або ж «Ослави».

В другій половині XVII ст. половина Осламова належала польським шляхетським родам Гуменецьких, друга — Станіславу і Ганні Станішевським.

Селянсько-козацькі повстання, жорстока боротьба за самостійність України, що тривала в середині XVII ст., призвели до розорення краю. Спустошений Осламів, як і всі довколишні села й міста, спіткало ще одне лихо — епідемія чуми, яка перекинулася з території Молдови. В 1661 р. село було повністю знищене і лише через сім років почало відбудовуватись. На початку 1770 р. територія краю, у чому числі Осламів, зазнали лиха від епідемії холери. Вимирали цілі сім'ї, вулиці, села.

У квітні 1793 р. Правобережна Україна об'єдналася з Лівобережною у складі Росії. В травні 1795 р. Осламів став волосним центром Ушицького повіту Подільської губернії. До складу волості входило 12 населених пунктів, у тому числі й Віньківці.

У першій половині XIX ст. Осламів належав двом поміщикам — Петру Пелеховському і Сатурнію Сарнецькому, а в 1847 р. маєток викупив колезький радник, полковник Микола Йосипович Ґе, батько знаменитого російського художника Миколи Миколайовича Ґе. Відомо, що з 1855 по 1865 рр. в Осламові проживав інший син поміщика — Григорій Ґе. Покинувши військову службу, вій займався літературною діяльністю, брав активну участь у громадському житті, цікавився проблемами народної освіти. В 1864 р. він відкрив в Осламові першу на Поділлі школу з українською мовою викладання для селянських дітей.

Навчання здійснювалось за букварем, складеним письменником Пантелеймоном Кулішем. Діти вивчали біографію, твори Тараса Шевченка, знайомилися з народною творчістю. Проте вже у травні 1865 р. повітовий справник повідомив губернатора про закриття школи в Осламові. Сам Григорій Миколайович був змушений був переїхати на проживання до Миколаєва.

З 1876 р. в Осламові жив і творив інший син М. Й. Ґе — Микола. Одну зі своїх картин «Тайна вечеря» він нібито подарував Осламівській сільській церкві, спорудженій завдяки старанням священика В.Сахапевича незадовго перед тим.

З кінця XIX ст. село перейшло у власність царського генерала, Олександра Осиповича Шмідта, німця за походженням. З іменем останнього й пов'язана давня слава Осламова. У 1879 р. він заклав у своєму маєтку плодорозсадник і сад. Садівний матеріал яблунь, груш, черешень, вишень і слив завозився сюди з Нікітського ботанічного саду, розсадників Києва, Одеси, Варшави, Риги, інших місць. Незабаром Осламів перетворився на центр інтенсивного науково-дослідного садівництва. Управитель маєтку Микола Андрійович Хрістіан, теж німець за походженням, а згодом вивчений за кошти генерала садівник Вячеслав Скверчинський, випробовували велику кількість сортів плодових дерев і районували найкращі з них.

Уже в 1894, 1895 і 1897 рр. у журналі «Плодоводство» були статті про розвиток садівництва в Осламівському маєтку. Собрания Императорского Российского Общества плодоводства визнала, що яблука сорту «Наполеон» з Осламівського саду не поступаються таким же, завезеним з Тіроля.

Після перемоги лютневої революції в Росії, повалення самодержавства вже влітку 1917 року виконком Осламівської волості був перейменований в раду селянських депутатів, яка проіснувала недовго. 15 листопада 1920 р. в селі було встановлено ревком, який очолив Петро Карвацький. На початку 1921 р. було організовано Осламівський волосний виконавчий комітет, його головою став Павло Касіянович Біланюк.

В ході адміністративно-територіальної реформи 1923—1925 рр. Осламів перестав бути волосним центром і став центром сільської ради.

Окупація території Віньковечинни в липні 1941 р. нацистськими загарбниками припинила діяльність сільської ради, мирне життя селян. Відновилась вона після визволення Осламова в березні 1944 р.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Віньковецької селищної громади.

19 липня 2020 року, після ліквідації Віньковецького району, село увійшло до Хмельницького району.

Відомі уродженці

• Бялик Микола Іванович — Герой України;
• Данченко Володимир Григорович — заступник голови облдержадміністрації м. Полтава;
• Шморгун Петро Михайлович — радянський історик.

Посилання

• Інформація про Осламівську сільську раду
• Погода в селі Осламів
• Osłamów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 642. (пол.)