Ортакьой (Стамбул)

історичний район у Бешикташі в Стамбулі, Туреччина

Ортакьо́й (тур. Ortaköy — дослівно «Середнє село») — історичний район в Бешикташі в Стамбулі, Туреччина, розташований посередині європейського берега протоки Босфор. Раніше тут знаходилося маленьке село. В районі Ортакьой розташовано кілька значущих історичних і культурних пам'яток (мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан, палацовий комплекс Феріє й інші).

Ортакьой

Мечеть Ортакьой
Загальна інформація
41°03′17″ пн. ш. 29°01′41″ сх. д. / 41.0546272° пн. ш. 29.0281901° сх. д. / 41.0546272; 29.0281901
Країна  Туреччина[1]
Адмінодиниця Бешикташ
Стамбул
Водойма Босфор
Площа 0,97 квадратний кілометр
Населення 8897 осіб (2007)[2],
8703 осіб (2008)[2],
8811 осіб (2009)[2],
8930 осіб (2010)[2],
9088 осіб (2011)[2],
9078 осіб (2012)[2],
9271 осіб (2013)[2],
9617 осіб (2014)[2],
9739 осіб (2015)[2],
9571 осіб (2016)[2],
9556 осіб (2017)[2],
9408 осіб (2018)[2],
9440 осіб (2019)[2],
9296 осіб (2020)[2],
9568 осіб (2021)[2],
9423 осіб (2022)[2],
9077 осіб (2023)[3]
Поштовий індекс 34347[4]
Телефонний код 212[5]
Карта
Мапа
CMNS: Ортакьой у Вікісховищі
Мечеть Ортакьой і однойменний майдан.
Садиба Есми-султан.

Історія

ред.

Найдавніші згадки про будівлі на території сучасного Ортакьой відносять до IX століття[6]. Постійне поселення з'явилося в середині XVI століття, коли султан Сулейман I почав переселяти сюди турків.

У 1556 році оттоманський архітектор Сінан побудував Турецькі лазні, які є в даний час одними з найдавніших будівель в центрі, що дійшли до наших днів[7].

У XIX столітті султан Абдул-Азіз побудував на березі Босфору великий палац Чираган, для якого йому довелося знести більшість мусульманських житлових будинків, розташованих на узбережжі. Також в цей час з'являються такі споруди, як мечеть Ортакьой, особняк Есми-султан.

Знаменитий німецький архітектор Бруно Таут в першій половині XX століття жив у будинку, який він побудував спеціально для себе.

У середині XX століття відбувається масовий відтік національних меншин з Ортакьой. Спершу, після появи держави Ізраїль, сильно скоротилася чисельність єврейського населення, а після Стамбульського погрому 1955 значно зменшилася чисельність представників інших народностей, зокрема, вірмен і греків.

З другої половини XX століття, особливо після відкриття Босфорського мосту в 1973 році, європейська частина якого виходить в центр, зростає потік транспорту через Ортакьой.

У 1990-х починається становлення Ортакьою як культурного центру. Він поєднує в собі риси мусульманської, єврейської, християнської та католицької культур і релігій. Місце стає привабливим для туристів, також починається його розвиток як розважального центру.

У 2004 році був місцем, де Джордж Буш взяв слово під час саміту НАТО.

Сьогодні

ред.

В даний час позиціонується як культурно-розважальний центр з центром на майдані Ортакьой на узбережжі Босфору. Тут же розташована мечеть Ортакьой. На площі та в її околицях багато кафе, сувенірних магазинів, нічних клубів, галерей мистецтв. Уздовж набережної у напрямку до палацу Долмабахче розташувалися Галатасарайський університет і готель Чираган, що займає відновлені будівлі однойменного палацу.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. archINFORM — 1994.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т Adrese Dayalı Nüfus Kayıt SistemiTÜİK.
  3. Adrese Dayalı Nüfus Kayıt Sistemi, Address Based Population Registration SystemTÜİK.
  4. PTT posta kodu sorgulama, PTT zip code inquiryPTT.
  5. Coğrafi Numaralar, Geographic NumbersBilgi Teknolojileri ve İletişim Kurumu.
  6. Ortaköy, Dünden Bugüne Beşiktaş. — Tarih Vakfı. — Ekim тисячу дев'ятсот дев'яносто вісім (тур.)
  7. Erhan İşözen Ortaköy. — Dünden Bugüne İstanbul Ansiklopedisi. — Tarih Vakfı. — 1994. — ISBN 975-7306-00-2.

Посилання

ред.