Відкрити головне меню

Стамбульський погром (грец. Σεπτεμβριανά Септемвріана; (Вересневі події); тур. 6-7 Eyl ül Olayları Алти-Йеді Ейлюль Олайлари (Події 6-7 вересня)) — один із найзначніших та останній масовий погром 6-7 вересня 1955 на території Туреччини, спрямований проти грецької меншини Стамбула. Після погрому 2,5-тисячолітня історія грецької (ширше — немусульманського, оскільки в погромах також постраждали вірмени та євреї) присутності на території сучасної Туреччини добігає кінця. У ході заворушень, за турецькими даними, загинули від 13 до 16 греків (включаючи 2 священиків) і 1 вірмен; зруйновано багато церков, спалені будівлі, пошкоджена інфраструктура міста. Заворушення торкнулися й інших міст Туреччини, в першу чергу, Ізмір. При цьому війська НАТО, розквартировані в Ізмірі, так само як і західноєвропейська громадськість, вважали за найкраще не втручатися в події.

НаслідкиРедагувати

До 1965 грецьке населення Стамбула скоротилося до 48 000 осіб (2,8 %). У 2000 в місті проживало лише 2 000 греків.[1] Острови Імброс (Гекчеада) та Тенедос (Бозджаада) були незабаром заселені турками, а вживання грецької мови в школі та адміністрації заборонено з 1974.

При цьому в самій Греції (регіон Західна Фракія) освіта турецькою мовою зберігається і в наші дні. Паралельно відбувалося чисельне зростання турецько-мусульманської діаспори в Греції, яка зараз оцінюється в 120 000 осіб.[джерело не вказане 95 днів]

ЗначенняРедагувати

Стамбульський погром став останнім акордом на шляху моноетнізаціі Туреччини шляхом знищення та вигнання немусульманських народів.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. According to the Human Rights Watch the Greek population in Turkey is estimated at 2,500 in 2006. «From „Denying Human Rights and Ethnic Identity“ series of Human Rights Watch» Human Rights Watch, 2 July 2006.