Оронцій Фінеус, Оронцій Фіней (лат. Orontius Finnæus, Finæus Orontius, фр. Oronce Finé, 20 грудня 1494, Бріансон (нині — в департаменті Верхні Альпи), Франція — 8 серпня 1555, Париж) — французький математик і картограф.

Оронцій Фінеус
фр. Oronce Fine
Народився20 грудня 1494[1][2]
Бріансон, Королівство Франція[2]
Помер8 серпня 1555[1][2] (60 років)
Париж, Королівство Франція[2]
ПохованняЦерква Сент-Етьєн-дю-Мон[3]
Країна Франція[4]
Діяльністьматематик, астроном, картограф, професор, архітектор, гравер
Alma materПаризький університет і Наваррський колеж (1522)[2]
ВчителіAntoine Silvestred[2]
Знання мовфранцузька[1] і латина[1]
ЗакладКолеж де Франс[5][2], Наваррський колеж[6] і Q2983799?[6]
Роки активності1509[7]1555[7]
Magnum opusLa Sphère du monded і Oronce Fine astronomical clockd

Життєпис

ред.
 
Quadratura circuli, 1544

Займаючись в Парижі викладанням математики, Оронцій звернув на себе своїми викладацькими здібностями загальну увагу такою мірою, що в 1532 році власне для нього була заснована в Королівській колегії особлива кафедра. На його лекції приходили всі освічені люди Парижа: вчені та художники, чиновники і придворні, посли, принци і навіть король Франциск I. Більшість його сучасників поділяла погляд, що він висловив у листі до короля Франциска I (надрукований у вигляді введення до твору «Protomathesis»), погляд на себе, як засновника нового вивчення математики у Франції. Слава його не тільки як професора, але і як вченого поширилася у Європі. Як блискучий професор і діяч науки він зробив важливі послуги справі вивчення математичних наук у Франції, був сучасником португальця Нуніша Педру, італійця Нікколо Тарталья й француза Жана Бютео.

Не отримавши від рідних спадщини і перебуваючи протягом всього свого життя в постійній нужді, від якої не рятували його ні слава, ні навіть займана ним в Королівської колегії кафедра, він, в надії привернути до себе щедроти знатних меценатів, видавав для посвячення їм одні і ті ж свої твори в різних видах: то в окремому виданні, то в формі зборів, то у вигляді простого передруку зі зміненим заголовком або в іншому форматі, то, нарешті, у вигляді переказів на іноземній мові.

 
Оронцій Фіней. Карта світу у вигляді серця (внизу, імовірно, Антарктида), 1532 р.

Карта світу

ред.

Серед спадщини Оронція слід зазначити складену ним в 1532 році карту світу, що нині зберігається в Бібліотеці Конгресу США. На ній невідкрита тоді Антарктида зображена в обрисах без крижаного покриву[8]. Як стверджує викладач коледжу Чарльз Хепгуд в науковий обіг це карта потрапила лише в 1960 році завдяки його дослідженням[9].

Праці

ред.
  • «Protomathesis» (Париж, 1532);
  • «De rebus mathematicis hactenus desideratis libri quatuor» (Париж, 1556);

Вшанування

ред.

У 1935 р. Міжнародний астрономічний союз надав ім'я Оронція Фінеуса кратеру на видимій стороні Місяця.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. LIBRIS — 2012.
  5. Список професорів Колеж де Франс
  6. а б https://books.google.cat/books?hl=ca&id=xq90EAAAQBAJ&pg=PA38 — С. 38.
  7. а б RKDartists
  8. Бурганський Г.Є., Фурдуй Р. С.,. Карта Оронция Финея/Глава 11. Загадки стародавних карт // ЗАГАДКИ ДРЕВНОСТИ (Белые пятна в истории цивилизации) = ЗАГАДКИ ДАВНИНИ: Білі плями в історії цивілізації. — К. : "Веселка", 1988. — 191 с. — ISBN ISBN 5-301-00196-5.(рос.)
  9. Чарльз Хэпгуд,. Карта мира Арантеуса Финауса, 1532 год/Глава IV. Антарктические карты Арантеуса Финауса, Хаджи Ахмеда и Меркатора. // Карты морских царей / составитель Н. Непомнящий. — М. : «Мистерия», 1994. — С. 3-132. — (Книга тайн — 5. Антология.) — 50000 прим. — ISBN 5-86422-109-2. (рос.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  • Колтыпин А. В., (2009). «Самые ранние карты Земли (Пири Рейса, Оронтия Финея, Герхарда Меркатора, Филиппа Буаше и других картографов) были составлены в палеогене». Архів оригіналу за 05-07-2016. Процитовано 05-07-2016. (рос.)
  • «Древние карты». Архів оригіналу за 05-07-2016. Процитовано 05-07-2016. (рос.)