Орлов Валерій Дмитрович
Валерій Дмитрович Орлов (14 серпня 1941, Середжиус[en], Литва — 14 грудня 2017, Харків) — український хімік-органік, заслужений діяч науки і техніки України, почесний професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, почесний доктор Інституту монокристалів[4], академік АН ВШ України. Завідувач кафедри органічної хімії (1990—2015), декан хімічного факультету (1990—2006) ХНУ імені В. Н. Каразіна. Засновник Харківської наукової школи з хімії нітрогенвмісних гетероциклічних сполук.
| Орлов Валерій Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
14 серпня 1941[2] Середжиусd, Юрбаркський район, Литва[2] |
| Помер |
14 грудня 2017[1] (76 років) Харків, Україна[1] |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | хімік, викладач університету |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | Лаврушин Володимир Федорович |
| Відомі учні | Чебанов Валентин Анатолійович і Шишкін Олег Валерійовичd |
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна[3] |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Валерій Дмитрович Орлов народився 14 серпня 1941 року у містечку Середжиус[en] неподалік Каунаса в родині військовослужбовця[5]. Батько — Орлов Дмитро Тимофійович, народився 16 листопада 1918 року в Орловській губернії, закінчив фармацевтичне відділення Харківського військово-медичного училища. Учасник німецько-радянської війни, після демобілізації працював начальником відділу у Харківському обласному аптекоуправлінні. Мати — Созинова Іраїда Семенівна, народилася 31 серпня 1918 у козацькому селі Троїцьке Благовіщенського району Башкирії. Батьки познайомились в Уфі, 1940 року переїхали з Радянською армією у Литву, де після приходу німецьких військ народився Валерій Орлов. Під час війни мати працювала у фермера, з поверненням Радянської армії секретарем-стенографістом, згодом бухгалтером та касиром[6].
У перший клас Валерій Орлов пішов у місті Каунас, за рік з родиною переїхав у місто Балтійськ Калінінградської області, де 1958 року закінчив середню школу. Того ж року вступив на хімічний факультет Харківського державного університету. 1963 року закінчив навчання в університеті і поступив до аспірантури (керівники професор Лаврушин В. Ф. та доцент Цукерман С. В.), яку закінчив 1965 року. 1969 року захистив кандидатську дисертацію «Селенофенові аналоги халкону».
Примітки ред.
- ↑ а б в http://chemistry.univer.kharkov.ua/uk/node/1488
- ↑ а б https://periodicals.karazin.ua/chemistry/article/view/14041
- ↑ ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
- ↑ Почесні доктори НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України. www.isc.kh.ua. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Board, Editorial (2017). In memoriam: Professor V.D. Orlov (14.08.1941 – 14.12.2017). Kharkiv University Bulletin. Chemical Series (рос.). № 29. с. 87—88. doi:10.26565/2220-637X-2017-29-11. ISSN 2220-6396. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ Орлов В.Д. (2017). Жизнь с Удачей: Воспоминания. Харьков: Эксклюзив. с. 111. ISBN 978-617-7204-58-8.