Відкрити головне меню

Андрій Анатолійович Орлов (літературний псевдонім Орлуша; рос. Андрей Анатольевич Орлов; * 2 листопада 1957(19571102), Березники, Пермський край, Російська РФСР) — російський поет.

Орлов Андрій Анатолійович
Народився 2 листопада 1957(1957-11-02) (61 рік)
Березники, Пермська область[d], РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність поет, журналіст, сценарист
Володіє мовами російська

ТворчістьРедагувати

Широку популярність здобув в середині першого десятиліття XXI століття як автор сатиричних віршів, що буяють ненормативною лексикою, які поширювалися в інтернеті і на мобільних телефонах. Критик Дмитро Биков у статті «Орлушо, велика ти стерво» (цитата з роману Ільфа та Петрова «12 стільців») стверджує, що Андрій Орлов — «головний російський поет нашого часу».

Пише вірші на злободенні теми.

Громадянська позиціяРедагувати

Під час російської агресії проти Грузії ходив у футболці з написом «Я грузин» і писав вірші із сатирою на російське керівництво за політику щодо Грузії[1]. Коли наперердодні Олімпіади в Сочі почали забороняти гомосексуалів і розстрілювали бродячих собак — на ньому була футболка «Я бродячий собака і гомосексуаліст, убий мене!».

У березні 2014 підписав звернення російських діячів культури проти окупації Криму[2].

Під час війни на сході України написав декілька віршів, присвяченим найрезонанснішим подіям цього конфлікту: «Реквієм про збитий Боїнг» (рос. «Реквием о сбитом Боинге»), «Балада про мертвих десантників» (рос. «Баллада о мертвых десантниках»), «Пісенька гуманітарного конвоїра» (рос. «Песенка гуманитарного конвоира»).

24 серпня 2014 привітав українців віршем, присвяченим Дню Незалежності України[3].

В серпні 2015 року, під час хвилі знищення санкційних продуктів в Росії, написав вірш «Смерть Пармезана»[4]. В листопаді 2015 заявив про себе «Я — українець» і записав відеоролик, в якому проспівав Гімн України[5]. Критикам-путіністам відповів:

« рос. Да, чего уж тут говорить, // Все правительства - не подарки, // Но лучше в киевском цирке жить, // Чем в московском гнить зоопарке. »

У серпні 2018 написав вірш «Вітер над Лабитнаги» на підтримку ув'язненого у Росії українського кінорежисера Олега Сенцова[6].

БіографіяРедагувати

Про свою біографію заявив: «В Інтернеті немає жодної моєї біографії. Ті, що надруковані у Вікіпедії або десь, не відповідають дійсності».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати