Орлова (притока Севастянівки)
Орлова [1][2][3] — річка в Україні у Шахтарському районі Донецької області. Ліва притока річки Севастянівки (басейн Азовського моря).
| Орлова | |
|---|---|
| Витік | на південній околиці селища Сєверне |
| • координати | 48°03′54″ пн. ш. 38°41′23″ сх. д. / 48.06500° пн. ш. 38.68972° сх. д. |
| Гирло | Севастянівка |
| • координати | 48°00′15″ пн. ш. 38°36′39″ сх. д. / 48.00417° пн. ш. 38.61083° сх. д. |
| Похил, м/км | 15 |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: | |
| Довжина | 10 км |
| Площа басейну: | 47,4 км² |
Опис ред.
Довжина річки 10 км, похил річки 15 м/км площа басейну водозбіру 47,4 км² [3], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 8,95 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,12 [4]. Формується багатьма балками та загатами[1][2].
Розташування ред.
Бере початок на південній околиці селища Сєверне. Тече переважно на південний захід через місто Чистякове[5] і впадає у річку Севастянівку, ліву притоку річки Кринки.
Цікаві факти ред.
- У місті Чистякове річки перетинає автошлях Н21[4] (автомобільний шлях національного значення на території України, Старобільськ — Луганськ — Хрустальний — Макіївка — Донецьк. Проходить територією Луганської та Донецької областей.).
- У XX столітті на річці існували природні джерела, молочно, та птахо-тваринні ферми (МТФ, ПТФ), шахта імені Л.І Лутугіна, непрацюючі шахти, терикони та водокачки[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 17. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского.
- ↑ а б в Топографічна карта Главного штабу М-37-138. Красний Луч. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
- ↑ а б «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 138. — (№ 2379).
- ↑ а б Річка на Google.Maps
- ↑ Річка на OpenStreetMap
Джерела ред.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 402 (Орлова № 7)
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 138. — (№ 2379).