Відкрити головне меню

Підслідність — розподілення кримінальних проваджень згідно Кримінального процесуального законодавства України між органами, які мають право розслідувати кримінальні правопорушення. В Кримінальному процесуальному законодавстві України підслідність кримінальних правопорушень визначається за територією вчинення кримінального правопорушення та органами, уповноваженими на розслідування цих кримінальних правопорушень.

Зміст

Територіальна підслідністьРедагувати

Територіальна підслідність визначається місцем скоєння кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви чи інших джерел стало відомо про кримінальне правопорушення, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення знаходиться за межами України, місце проведення розслідування визначає прокурор.

Підслідність між слідчими органамиРедагувати

Слідчими органами в Україні є:

Слідчі підрозділи Національної поліціїРедагувати

Слідчі підрозділи Національної поліції здійснюють досудове розслідування щодо усіх кримінальних правопорушень, крім тих, підслідність яких віднесена до інших органів.

Слідчі підрозділи СБУРедагувати

Слідчі підрозділи СБУ здійснюють досудове слідство щодо:

Номер статті Назва статті
Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади.
Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Стаття 111. Державна зрада.
Стаття 112. Посягання на життя державного чи громадського діяча.
Стаття 113. Диверсія.
Стаття 114. Шпигунство.
Стаття 201. Контрабанда.
Стаття 258. Терористичний акт.
Стаття 2581. Втягнення у вчинення терористичного акту.
Стаття 2582. Публічні заклики до вчинення терористичного акту.
Стаття 2583. Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Стаття 2584. Сприяння вчиненню терористичного акту.
Стаття 2585. Фінансування тероризму .
Стаття 261. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Стаття 2651. Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію.
Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів.
Стаття 328. Розголошення державної таємниці.
Стаття 329. Втрата документів, що містять державну таємницю.
Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка знаходиться у володінні держави.
Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Стаття 333. Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів.
Стаття 359. Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації.
Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.
Стаття 436. Пропаганда війни.
Стаття 437. Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни.
Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни.
Стаття 439. Застосування зброї масового знищення.
Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення.
Стаття 441. Екоцид.
Стаття 442. Геноцид.
Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави.
Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.
Стаття 446. Піратство.
Стаття 447. Найманство.

Слідчі підрозділи Державної фіскальної служби УкраїниРедагувати

Слідчі підрозділи Державної фіскальної служби України здійснюють досудове слідство щодо:

Номер статті Назва статті
Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.
Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Стаття 2121. Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок.
Стаття 219. Доведення до банкрутства.

Слідчі підрозділи Державного бюро розслідуваньРедагувати

Слідчі органів державного бюро розслідувань(до створення Державного бюро розслідувань, його функції виконують слідчі підрозділи прокуратури) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених[1]:

Слідчі підрозділи Державної кримінально-виконавчої службиРедагувати

Слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях ДКВСУ.

Детективи НАБУРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Кримінальний процесуальний Кодексу України (4651-VI)
  2. ці посадовці мають бути визначені окремим законом

ДжерелаРедагувати