Організація вищих класів українських гімназій

українська молодіжна націоналістична організація

Організація вищих класів українських ґімназій (ОВКУГ, «організація середньошкільників») — українська підпільна молодіжна націоналістична організація 1920-х у Галичині. Згодом багато членів організації стали визначними діячами українського визвольного руху 1930-1950-х, поміж них Степан Бандера, Роман Шухевич.

Організація вищих класів українських ґімназій
(ОВКУГ)
Дата заснування 1924
Дата ліквідації 1926
Тип підпільна молодіжна організація
Ключові особи Степан Бандера
Роман Шухевич
Дмитро Грицай
Степан Ленкавський
Періодичне друковане видання «Метеор»

ІсторіяРедагувати

ОВКУГ була створена у 1924 році, під егідою Української військової організації[1], учнями старших класів українських гімназій у містах: Дрогобич, Львів, Самбір, Стрий (усі — нині Львівської області), Станіславів (нині Івано-Франківськ), Тернопіль та інших.

Метою організації була підготовка до навчання у Львівському таємному українському університеті, вивчення українознавства й зацікавлення гімназистів суспільно-політичними проблемами краю, відзначення національних свят та заборонених річниць й бойкот польських державних свят і патріотичних маніфестацій, розповсюдження антидержавних листівки серед школярів. ОВКУГ виступала проти будь-яких спроб поляків полонізувати українське шкільне життя.

Члени ОВКУГ переховували та розповсюджували літературу Української військової організації, а також збирали для неї кошти[2].

ОВКУГ у Львові видавала нелегальний часопис «Метеор», редактором був Юліян Редько.

У 1926 році «Організація вищих класів українських ґімназій» та «Група української державницької молоді» об'єдналися в одину організацію: «Союз української націоналістичної молоді»(СУНМ).

Члени організаціїРедагувати

Провідними членами організації у Львові були: Роман Шухевич, Юрко Шухевич, Володимир Михайло Янів, Богдан Кордюк, Богдан Підгайний[3]; у Стрию: Осип Карачевський, Степан Бандера, Олекса Гасин, Степан Новицький, Дмитро Яців; у Дрогобичі: Зенон Коссак; у Станиславіві: Степан Ленкавський, Гриць Салевич, Ярослав Карпинець, В. Макух; у Самборі: Дмитро Грицай, Володимир Кобільник; у Любачіві: Омелян Грабець; у Сокалі: Василь Сидор; у Тернополі: Іван Шиманський (ні плутати з відомим діячем УПА на Закерзоні).

ПриміткиРедагувати

  1. Іван Федик. Проблема ставлення до Польщі в концепціях українських націоналістичних організацій в кінці 20-х - на початку 30-х років XX ст. // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2012. — Вип. 21. — С. 776-781.
  2. Степан Ленкавський Націоналістичний рух на ЗУЗ та І-ий Конгрес українських націоналістів // Євген Коновалець і його доба. – Мюнхен, 1974. – С. 400.
  3. Кордюки: батько й син «Україна Incognita»

ПосиланняРедагувати