Ополонка
Ополо́нка, розм. поло́нка[1] (прасл. *poln-, від *polъ — «порожній, відкритий»)[2] — простір чистої (відкритої) води в крижаному покриві річки чи в плавучих льодових полях моря і озера. Ополонки розрізняють штучні (прорубані отвори у кризі) та природні. При сильних морозах поверхня води в ополонці зазвичай заповнюється крижаною кашею.
.jpg)
Штучні ополонки
ред.Штучна ополонка — отвір, прорубаний у кризі замерзлої водойми[3]. Використовуються такі ополонки для зимової риболовлі, полоскання білизни, зимового плавання.
Для пророблення ополонок використовують сокири і спеціальні ломи — плішні.
Штучну ополонку також називають про́рубом[4], про́рубкою[5], про́рубнею[6], історично — продухо́виною[7]. Ополонку для ловлі риби, присипану купою снігу, називали дух[8].
Ополонка, зроблена для водосвяття на Водохреще, називається йорда́нь[9] — у пам'ять про хрещення Ісуса Христа Іоанном Хрестителем у річці Йордан у Палестині.
Природні ополонки
ред.Природна ополонка — незамерзлий отвір або ділянка крижаного поля водойми, вкрита водою[3]. Для них існують і інші назви: о́пар[10][11], про́лиз[12][13], про́лизень[14], пролизина[15], проми́вина[16], теплина, теплиця[17][18]. Природні ополонки утворюються на річках у місцях зі швидкою течією, в зонах виходу ґрунтових вод, у нижніх б'єфах гребель водосховищ, у місцях скидання теплих вод промислових підприємств, у витоках річок із озер при розходженні льодів від їхнього руху. Останнє характерне для морів, де ополонки створюються, головним чином, вітрами.
Морські ополонки
ред.Ополонка в гляціології — вільна від льоду ділянка морського простору в арктичних і антарктичних водах[19].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Полонка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ а б Ополонка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Проруб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Прорубка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Прорубня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Продуховина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Дух // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Йордань // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Опар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Опарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Пролиз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Пролиз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пролизень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пролизина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Промивина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Теплина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Теплиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Межгодовая изменчивость теплообмена океана и атмосферы в Антарктике / В. Н. Еремеев, А. Е. Букатов, А. А. Букатов, М. В. Бабий // Доповіді Національної академії наук України. — 2013. — № 1. — С. 96-104.
Джерела
ред.- Полынья // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).