Онищенко Денис Анатолійович
Дени́с Анато́лійович Они́щенко (нар. 15 вересня 1978, м. Полтава, УРСР) — колишній український футболіст, півзахисник. Найбільш відомий за виступами у складі київського «Динамо», тель-авівського «Хапоеля» та полтавської «Ворскли». Залучався до лав збірної України. Після завершення кар'єри став доволі відомим футбольним агентом.
Денис Онищенко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Денис Анатолійович Онищенко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 вересня 1978 (46 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
м. Полтава, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 180 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | Півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Клубна кар'єра
ред.Денис Онищенко народився у Полтаві, де й почав робити перші кроки у футбольний світ. У віці 14 років переїхав до училища олімпійського резерву у Дніпропетровську, після закінчення якого опинився у фарм-клубі «Дніпра» — новомосковському «Металурзі».
Водночас Дениса активно залучали до ігор за різноманітні юнацькі збірні України, де він і привернув до себе увагу селекціонерів «Динамо». У системі київського клубу провів майже 3 роки, виступаючи здебільшого за резервні команди. У основному складі «Динамо» дебютував 13 червня 1999 року у матчі проти СК «Миколаїв», вийшовши на заміну на останні 25 хвилин матчу.
У 1999 році Денис перейшов до складу дніпропетровського «Дніпра», проте провів у новому клубі лише 3 місяці, залишивши розташування команди після зміни тренера. Онищенко повернувся до Києва, де дограв першу половину сезону у складі резервістів «Динамо».
2000 року Денис Онищенко вперше скуштував легіонерського хліба, опинившись в ізраїльському клубі «Хапоель» (Тель-Авів). У складі нової команди український півзахисник протягом трьох років зібрав майже повний комплект футбольних нагород цієї країни — медалі різного ґатунку, Кубок країни. Проте найвищим досягненням Дениса та його партнерів стала участь у чвертьфіналі Кубка УЄФА.
Відчуваючи у собі сили вийти на новий рівень, Онищенко вирішив повернутися до київського «Динамо» та підписав з клубом 5-річний контракт[1]. Однак постійного місця в основному складі Денис так і не отримав, хоча періодами показував доволі непоганий футбол. До того ж постійно дошкуляли травми, що не дозволяли футболісту врешті-решт вийти на стабільно-високий рівень. Одна з них залишила півзахисника поза футболом майже на рік, остаточно зруйнувавши надії закріпитися в основі.
У 2005 році Онищенко перейшов до полтавської «Ворскли», де його розглядали як ключового гравця команди (навіть довірили капітанську пов'язку[2]), проте впоратися з цією роллю йому було не під силу. Денис демонстрував змістовну гру, однак цього було замало для того, щоб вести за собою усю команду і, за обопільною домовленістю з керівництвом полтавців, Онищенка було виставлено на трансфер[3].
Наступним клубом у послужному списку футболіста стала російська «Том»[4], де він також не затримався через введення у Росії жорсткого ліміту на легіонерів та повернувся до України. Завершував кар'єру гравця Онищенко, дограючи у луганській «Зорі»[5] та маріупольському «Іллічівці».
Після завершення активних виступів став доволі відомим футбольним агентом, займаючись у складі компанії «One» Football Agency справами багатьох провідних українських футболістів, серед яких можна виокремити Олега Гусєва, Євгена Селіна, Антона Каніболоцького та інші.
Виступи у збірній
ред.У збірній України Денис дебютував, бувши гравцем тель-авівського «Хапоеля», 27 березня 2002 року, вийшовши на 63-й хвилині замість Сергія Реброва у матчі зі збірною Румунії. Загалом Онищенко провів у складі головної команди країни 3 поєдинки, щоразу виходячи на заміну у середині другого тайму.
Матчі Дениса Онищенка за національну збірну України | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
# | Дата | Місце | Стадіон | Матч | Рахунок | Турнір | |||||||
01. | 27.03.2002 | «Фарул», Констанца | Румунія — Україна | 4-1 | Товариський матч | ||||||||
02. | 02.04.2003 | «Динамо», Київ | Україна — Латвія | 1-0 | Товариський матч | ||||||||
03. | 18.02.2004 | «11 червня», Триполі | Лівія — Україна | 1-1 | Товариський матч |
Досягнення
ред.- Чемпіон першої ліги України (1): 1998/99
- Срібний призер першої ліги України (2): 1996/97, 1997/98
- Чемпіон Ізраїлю (1): 1999/2000
- Срібний призер чемпіонату Ізраїлю (2): 2000/01, 2001/02
- Бронзовий призер чемпіонату Ізраїлю (1): 2002/03
- Володар Кубка Ізраїлю (1): 1999/2000
- Чвертьфіналіст Кубка УЄФА (1): 2001/02
- Чемпіон України (1): 2003/04
Сім'я
ред.Одружений. Разом з дружиною Катериною[6] мають сина та доньку.
Примітки
ред.- ↑ Онищенко — перший новачок «Динамо» у новому сезоні
- ↑ Дениса Онищенко обрано капітаном «Ворскли»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Онищенко пішов з «Ворскли»[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Денис Онищенко перейшов у «Том». Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 7 червня 2012.
- ↑ «Зоря» підписала двох півзахисників. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 7 червня 2012.
- ↑ Дружини українських футболістів. Катерина Онищенко. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2012.
Посилання
ред.- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профайл на сайті National Football Teams (англ.)
- Профайл на сайті Transfermarkt.de [Архівовано 2 липня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- «One» Football Agency [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інтерв'ю
- Д.Онищенко: «У столиці Росії нам програвати не можна…» (рос.), 13.10.2003
- Д.Онищенко: «Хочеш стати професіоналом — будь аскетом» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.), 31.12.2003
- Д.Онищенко: «Я не тренерське чадо!» (рос.), 17.06.2004
- Д.Онищенко: «Зголоднів за футболом і готовий грати у будь-якому матчі» (рос.), 23.05.2005
- Д.Онищенко: «В Росії цікавіше»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.), 18.07.2006
- Д.Онищенко: «Мені всього 29, хочу грати!» [Архівовано 22 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.), 15.01.2008
- Д.Онищенко: «Селін — гравець для чемпіонату Німеччини» [Архівовано 28 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.), 23.10.2011