Омар Сі (фр. Omar Sy; нар. 20 січня 1978, Трапп, Івлін, Франція) — французький кіноактор та комік походження фульбе. Лауреат кінопремії «Сезар» 2012 року за найкращу чоловічу роль [2] .

Омар Сі
фр. Omar Sy
Омар Сі у 2012 році
Дата народження 20 січня 1978(1978-01-20) (46 років)
Місце народження Трапп, Івлін,
Франція Франція
Громадянство Франція Франція
Конфесія Іслам[1]
Професія актор
Роки активності 2000 — наш час
IMDb ID 1082477
Сезар (2012)
omar-et-fred.com
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Омар Сі у Вікісховищі

Біографія та кар'єра ред.

Омар Сі народився 20 січня 1978 року у місті Трапп в департаменті Івлін у Франції. Його батько — уродженець Сенегалу, а мати родом з Мавританії, обоє походять з народності фульбе, що проживає на території Західної Африки. Омар був четвертим з восьми дітей у сім'ї[3].

У 1996–1997 роках Омар Сі почав працювати на радіо «Radio Nova», де познайомився зі своїм майбутнім партнером і другом Фредом Тесто[en][3]. Потім на каналі «Canal+» він брав участь у передачі «Le Cinéma de Jamel» — у передачі Джамеля Деббуза, після чого створив своє власне шоу «Le Visiophone»[4].

Починаючи з 1996 року паралельно з виступами на гумористичному терені Омар Сі почав зніматися у невеликих ролях в кіно, переважно в комедіях та мелодрамах, розрахованих на широкого глядача, — «Повний привід», «Круті перці», «Ми — легенди».

Омар Сі здобув всесвітню популярність після прем'єри стрічки режисерів Олів'є Накаша та Еріка Толедано «1+1 / Недоторканні (2011)». Ця стрічка стала однією з найкасовіших за всю історію французького кінематографу, у зв'язку з чим французькі глядачі обрали Омара Сі третьою за популярністю людиною після імператора Наполеона та футболіста Зінедіна Зідана. За роль у цьому фільмі Омар Сі отримав низку престижних нагород, зокрема премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль, та був також номінований на премію «Супутник»[5].

Особисте життя ред.

5 липня 2007 року Омар Сі у невеликому містечку під Парижем Трамбле-сюр-Мольдр офіційно оформив свої стосунки з дівчиною на ім'я Елен, з якою до цього вони разом прожили 10 років[6]. Подружжя має чотирьох дітей[1].

Фільмографія (вибіркова) ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2001 Пекельний хмарочос La tour montparnasse infernale таксист
2001 Астерікс і Обелікс: Місія Клеопатра Astérix & Obélix: Mission Cléopâtre художник
2002 Гонка Le raid Сержант ONU
2002 Повний привід Le boulet малієць
2002 Самурай Samouraïs Тайсон
2002 Круті перці Le beuze Мішель Дембеле
2004 Коробка Le carton Лоренцо
2006 Літній табір Nos jours heureux Жозеф
2008 Ми — легенди Seuls two Семі Бугліоні
2009 Король Гійом King Guillaume Жан-Петер
2009 Дуже спеціальний репортаж Envoyés très spéciaux Джимі
2009 Так близько Tellement proches Бруно
2009 Сафарі Safari Юсуф Хаммал
2009 Невдахи Micmacs à tire-larigot Ремінгтон
2009 Закон Мерфі La loi de Murphy Йоахім Ортега/панотець Йохамі Ортега
2011 100 мільйонів євро Les Tuche священик Боузоль
2011 1+1 Intouchables Дрісс
2012 Команда мрії Les seigneurs Веке Н'Дого
2012 Хто знову убив Памелу Роуз? Mais qui a re-tué Pamela Rose? Мозбі
2012 Жарти в сторону De l'autre côté du périph Осман
2013 Піна днів L'écume des jours Ніколя
2014 Хороші люди Good People TBA
2014 Самба Samba Самба Сіссе
2014 Люди Ікс: Дні минулого майбутнього X-Men: Days of Future Past Бішоп
2014 Вартовий Місяця Mune, le gardien de la lune Согон (голос)
2015 Світ юрського періоду Jurassic World Баррі
2015 Кондитерська Candy Store TBA
2015 Шеф Адам Джонс Burnt Мішель
2016 Шоколад Chocolat Шоколад
2016 Angry Birds у кіно The Angry Birds Movie Ред (голос, французький дубляж)
2016 Норм та Незламні Norm of the North Норм (голос)
2016 Інферно Inferno Крістоф Брюдер
2016 2+1 Demain tout commence Самуель
2017 Афера доктора Нока Knock Доктор Нок
2017 Трансформери: Останній лицар Transformers: The Last Knight Hot Rod (голос)
2017 Сахара Sahara Ажар (голос)
2018 Le flic de Belleville Себастьян Бушар
2018 Yao Сейду Талл
2019 Le Chant du loup Д'Орсі
2019 Arctic Dogs Леопольд (голос)
2020 Поклик пращурів The Call of the Wild Перро
2020 Le prince oublié Le père / Le prince
2020 Police Арістід
2020 Tout simplement noir Омарій
2020 Душа Soul Джо Гарднер (голос, французький дубляж)
2021 Люпен Lupin Ассан Діоп
2022 Світ Юрського періоду 3 Jurassic World: Dominion Баррі Сембен
2022 Жарти в сторону 2 Loin du périph Усман Діахіте

Визнання ред.

 
Омар Сі на церемонії «Сезара», 2012
Нагороди і номінації Омара Сі[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Токійський міжнародний кінофестиваль
2011 Найкращий актор (разом з Франсуа Клюзе) 1+1 Перемога
Премія «Люм'єр»
2012 Найкращий актор 1+1 Перемога
2017 Шоколад Номінація
Премія «Сезар»
2012 Найкращий актор 1+1 Перемога
2017 Шоколад Номінація
Премія Європейської кіноакадемії
2012 Найкращий актор (разом з Франсуа Клюзе) 1+1 Номінація
Кришталевий глобус
2012 Найкращий актор 1+1 Перемога
Премія «Супутник»
2012 Найкращий актор 1+1 Номінація
Золота зірка кіно
2012 Найкращий актор-новачок 1+1 Перемога

Примітки ред.

  1. а б Beardsley, Eleanor (28 June 2012). In France, A Star Rises From An Oft-Neglected Place. NPR.org. National Public Radio. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 2 April 2015.
  2. Omar Sy: «Je ne veux pas être le Noir à la mode». Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 20 липня 2015.
  3. а б Alexandra Cheney. (30 травня 2012). My First Job: ‘The Intouchables’ Omar Sy (англ.). wsj.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 11 січня 2014.
  4. Біографія Омара Сі [Архівовано 24 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на Première.fr (фр.)
  5. 2012 Nominees. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
  6. Omar Sy Et Sa Femme Helene : Un Couple Amoureux En 5 Infos [Omar Sy and His Wife Helene: A Loving Couple — 5 Facts]. PureTrend.com (фр.) . 22 червня 2014. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 2 April 2015.
  7. Повний перелік нагород на номінацій Омара Сі [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання ред.