Піна днів (фільм, 2013)
«Піна днів» (фр. L'écume des jours; міжнародна прокатна назва — «Настрій індиго» (англ. Mood Indigo)) — французько-бельгійський фільм 2013 року режисера Мішелем Ґондрі поставлений за однойменним романом французького письменника Бориса Віана. Головні ролі у фільмі зіграли «зірки» французького кінематографа — Одрі Тоту та Ромен Дюріс.
Піна днів | |
---|---|
L'écume des jours | |
Жанр | комедія драма фентезі мелодрама |
Режисер | Мішель Ґондрі |
Продюсер | Люк Боссі Ксав'є Кастано Жевеньєва Лемаль |
Сценарист | Люк Боссі, Мішель Ґондрі |
На основі | роману Бориса Віана |
У головних ролях | Ромен Дюріс Одрі Тоту Гад Ельмалех Омар Сі |
Оператор | Крістоф Бокарн |
Композитор | Етьєн Шаррі |
Кінокомпанія | Brio films, StudioCanal та ін.[1] |
Дистриб'ютор | StudioCanal, Vertigo Médiad[2] і Netflix |
Тривалість | 125 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція Бельгія |
Рік | 2013 |
Дата виходу | Франція: 4 липня 2013 Україна: 18 липня 2013 |
Кошторис | 19 млн € |
IMDb | ID 2027140 |
Рейтинг | IMDb: |
lecumedesjours-lefilm.com |
Сюжет
ред.Колін (Ромен Дюріс) веде дуже приємне і безтурботне життя. Він багатий, у нього є свій кухар Ніколя (Омар Сі), який готує фантастичну їжу з такими ж фантастичними помічниками. У нього є винайдений ним піаноктейль (піаніно і коктейль), кожній ноті якого відповідає алкогольний напій, рідина або ароматична речовина, тож програвання певної мелодії змішує певний коктейль.
Одного дня під час обіду з Шиком, своїм другом, Колін чує від нього, що він познайомився з дівчиною Алізою (Аїса Маїґа), також захопленою Жан-Солем Партром (анаграма імені філософа Жана-Поля Сартра) як і він сам. Колін також хоче знайти собі подругу, і Шик запрошує його на вечірку, де Колін знайомиться з Хлоєю (Одрі Тоту). Вони закохуються і одружуються. Але під час медового місяця Хлоя захворює, і стан її постійно погіршується через латаття, що почало рости у неї всередині. Щоб забезпечити їй лікування Колін вимушений почати працювати, оскільки його фінансовий стан було підірвано численними захопленнями, весіллям і до того ж його друг Шик, зосереджений Партром, також тринькає на своє захоплення гроші і просить їх у Коліна. У Шика і Алізи псуються стосунки через це безрозсудне захоплення Шика Партром. Ніколя через хворобу Хлої старіє на очах, через що Колін вимушений вигнати його заради його ж блага. Увесь будинок Коліна поступово затягується павутиною і пилом, зменшуючись в розмірах…
У ролях
ред.Актор(ка) | Роль | |
---|---|---|
Ромен Дюріс | • | Колін |
Одрі Тоту | • | Хлоя |
Гад Ельмалех | • | Шик |
Омар Сі | • | Ніколя |
Шарлотта Ле Бон | • | Ізіс |
Аїса Маїґа | • | Аліза |
Філіп Торретон | • | Жан-Соль Патр |
Саша Бурдо | • | миша |
Ален Шаба | • | Гуффе |
Айса Майга | • | Еліс |
Наташа Реньє | • | продавчиня |
Венсан Ротьє | • | вірянин |
• | та інші |
Знімальний період
ред.- Зйомки фільму проходили з 10 квітня по 23 липня 2012 року у Бельгії, а також у Парижі та його околицях. Художники-декоратори придумали і виготовили для фільму понад 80 химерних інтер'єрів, що відповідають атмосфері книги, була створена велика кількість костюмів і аксесуарів. За кресленнями інженерів фірми «Пежо» на одному із заводів для персонажів стрічки були створені фантастичні моделі автомобілів.[3]
Цікавинки
ред.- Фільм Мішеля Ґондрі — третя за рахунком екранізація роману «Піна днів». У 1968 році за книгою зняв однойменну стрічку французький режисер Шарль Бельмон, а у 2001 році японські кінематографісти поставили за мотивами роману Бориса Віана поставили «Хлоя» (режисер Го Рідзю), яка стала одним з претендентів на отримання «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю.
- В одному з епізодів фільму з'явилася 82-річна акторка і співачка Магалі Ноель[fr], яка була близько знайома з Борисом Віаном. Дебютний диск Ноель, яка вважається першою виконавицею рок-н-ролу у Франції, складався з написаних Віаном рок-композицій[3].
Нагороди та номінації
ред.Нагороди та номінації[4] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
2014 | Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Піна днів | Номінація | |
2014 | Найкращий режисер | Мішель Ґондрі | Номінація | ||
2014 | Найкращий актор | Ромен Дюріс | Номінація | ||
1900 | Найкращий оператор | Крістоф Бокарн | Номінація | ||
2014 | Премія «Сезар» | Найкраща оригінальна музика до фільму | Етьєн Шаррі | Номінація | |
2014 | Найкраща робота художника-постановника | Стефані Розенбаум | Перемога | ||
1900 | Найкращий дизайн костюмів | Флоренс Фонтейн | Номінація | ||
1900 | Премія «Магрітт» | Найкраща операторська робота | Крістоф Бокарн | Номінація | |
1900 | Премія «Сатурн» | Найкращий міжнародний фільм | Піна днів | Номінація |
Примітки
ред.- ↑ Піна днів (2013) - Company credits [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] на IMDb
- ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
- ↑ а б Фильм Пена дней (L'écume des jours) [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Вокруг ТВ.(рос.)
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій фільму «Піна днів» [Архівовано 27 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
Посилання
ред.- Піна днів на сайті IMDb (англ.)
- «Піна днів» на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- «Піна днів» [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné (фр.)
- Піна днів (2013) на сайті kinofilms.ua
- Марія Тетерюк. Такі принадні, такі крихкі мрії // Кіно-театр, № 6, 2013