Омар Оресте Корбатта
Омар Оресте Корбатта Фернандес (ісп. Omar Corbatta, 11 березня 1936, Деро[ru], провінція Буенос-Айрес, Аргентина — 6 грудня 1991, Авельянеда) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуби «Расинг» (Авельянеда), «Індепендьєнте» (Медельїн, Колумбія) і національну збірну Аргентини. Дворазовий переможець чемпіонату Південної Америки, учасник першості світу 1958 року.
Омар Оресте Корбатта | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 11 березня 1936 | |||||||||||||||||||||||||||||
Деро, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 6 грудня 1991 (55 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
Авельянеда | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 165 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 62 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
Біографічні відомості
ред.Народився в містечку Деро в родині італійський імігрантів, в якої було 8 дітей. Батько помер, коли Оресте виповнилося 5 років і мати у пошуках кращої долі переїхала до Буенос-Айреса. У школу хлопець майже не ходив і до кінця життя так і не навчиться ні читати, ні писати. Капітан збірної Аргентини та «Расинга» Педро Дельяча згодом зумів навчити свого друга лише виводити своє прізвище, що згодилось Корбатті під час роздачі тисяч автографів.
У 1953 році перейшов з провінційної команди «Хуверландія» до академії «Расинга» за 20 000 песо. За основний склад дебютував 30 квітня 1955 року проти клубу «Хімнасія і Есгріма» (поразка 0:1). Худорлявий і невисокий на зріст мав гарну швидкість і філіграну техніку. Зокрема, володів «фінтом Гаррінчі»: імітував просування з м'ячем по полю, на яке реагували опоненти — але сам залишався стояти на місці. З його передач неодноразово відзначалися бомбардири Хуан Хосе Піссуті і Рубен Ектор Соса. За «Расинг» виступав вісім сезонів, двічі ставав чемпіоном Аргентини.
1956 року дебютував у складі збірної Аргентини. Наступного року його команда стала переможницею першості Південної Америки. Учасник чемпіонату світу 1958 року у Швеції. У кожному з трьох матчів, які провела його команда відзначився забитим м'ячем. 1959 року вдруге став чемпіоном південноамериканської конфедерації. За сім років у національній команді провів 42 матчі, забивши 18 голів.
1963 року перейшов до складу «Боки Хуніорс» за 12 мільйонів песо. За отримані кошти «Расінг» оновив свій стадіон і покращив інфраструктуру. У цей час «Бока» грала у фіналі Кубка Лібертадорес проти «Сантоса» з Пеле і двічі ставала чемпіоном країни (1962, 1963). Але в цих досягненнях внесок Корбатти був мінімальним: за три сезони провів всього 18 лігових ігор (7 голів).
У розпалі сезону-65 перейшов до клубу «Індепендьєнте Медельїн». За п'ять років у колумбійській команді провів 145 матчів (34 голи). Віце-чемпіон Колумбії 1966 року. Після повернення на батьківщину виступав у командах нижчих дивізіонів «Сан-Тельмо», «Італія Унідос» і «Тіро Федераль» (1970—1974).
У клубах і збірній був основним виконавцем 11-метрових штрафних ударів. При виконанні пенальті ніколи не дивився в очі голкіперам, а концентрував погляд на м'ячеві і ногах суперника. Якщо воротар рухався до удару — бив у протилежний бік, якщо залишався на місці — сильно у кут воріт.
Чотири рази був одружений. За межами футбольного поля був не практичною людиною. Ще під час футбольної кар'єри сильно зловживав алкоголем і іноді виходив на поле нетверезим. Наприклад, напередодні важливого матчу з «Естудіантесом» Корбатта повернувся на базу лише о 6 ранку і ледь тримався на ногах. Коли тренер Хосе Делья Торре давав останні передматчеві настанови, Оресте дрімав. Перед тим як вийти на газон, він просив одноклубників: «Не давайте мені пасів, бо я ще й досі п'яний. Я ледь стою на ногах та будь-якої миті можу впасти. До того ж, я зовсім не бачу м'яча». Тим не менш команда забила супернику 6 голів, з яких 2 — на рахунку Корбатти.
В останні роки життя перебував у скрутному фінансовому становищі. Помер 6 грудня 1991 року на 56-му році життя у місті Авельянеда.
Досягнення
ред.Статистика
ред.Сумарні показники у складі збірної Аргентини:
Турнір | Ігри | Голи |
---|---|---|
Чемпіонат світу | 3 | 3 |
Чемпіонат Південної Америки | 10 | 5 |
Кваліфікація на чемпіонат світу | 6 | 6 |
Товариські матчі | 23 | 4 |
Всього | 42 | 18 |
Статистика виступів на чемпіонаті світу:
№ | Дата | Місце проведення | Суперник | Результат | Голи[1] |
---|---|---|---|---|---|
1 | 08.06.1958 | Мальме | ФРН | 1–3 | 3' (Фріц Геркенрат) |
2 | 11.06.1958 | Гальмстад | Північна Ірландія | 3–1 | 36' (пен.) (Гаррі Грегг) |
3 | 15.06.1958 | Гельсінгборг | Чехословаччина | 1–6 | 65' (пен.) (Бржетислав Долейший) |
-
«Расінг»-1955.
-
У складі «Сан-Тельмо».
Примітки
ред.- ↑ У дужках зазначений воротар команди суперників.
Посилання
ред.- Омар Оресте Корбатта на сайті ФІФА (англ.)
- Омар Оресте Корбатта на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Омар Оресте Корбатта на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Войтюк, Володимир (29.08.2018). Оресте Корбатта: Старі фотографії. Football.ua. (англ.)
- Орестес Омар Корбатта, аргентинский Гарринша [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)