Умберто Маскіо (італ. Humberto Maschio, нар. 10 лютого 1933, Авельянеда) — аргентинський і італійський футболіст, що грав на позиції атакувального півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Умберто Маскіо
Умберто Маскіо
Умберто Маскіо
Особисті дані
Повне ім'я Умберто Діонісіо Маскіо Бонассі
Народження 10 лютого 1933(1933-02-10) (91 рік)
  Авельянеда, Аргентина
Зріст 174 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
? Аргентина «Арсенал де Льявальоль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1952 Аргентина «Арсенал де Льявальоль» ? (?)
1953 Аргентина «Кільмес»  ? (23)
1954–1957 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 139 (44)
1957–1959 Італія «Болонья» 43 (13)
1959–1962 Італія «Аталанта» 80 (22)
1962–1963 Італія «Інтернаціонале» 15 (4)
1963–1966 Італія «Фіорентина» 52 (12)
1966–1968 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 84 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1956–1957 Аргентина Аргентина 12 (12)
1962 Італія Італія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1968–1969 Аргентина Аргентина
1971 Аргентина «Расинг» (Авельянеда)
1972 Коста-Рика Коста-Рика
1999–2000 Аргентина «Расинг» (Авельянеда)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Чемпіон Італії. Володар Кубка Італії. Чемпіон Аргентини. Володар Кубка Мітропи. Володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної Аргентини — володар Кубка Америки. Згодом грав за національну збірну Італії, з якою був учасником чемпіонату світу 1962 року.

Клубна кар'єра ред.

Народився 10 лютого 1933 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Арсенал де Льявальоль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1952 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон.

1953 року грав за «Кільмес», після чого перейшов до «Расинга» (Авельянеда), за який грав протягом 1954–1957 років, ставши ключовим гравцем команди.

У 1957 році перебрався до Італії, де став гравцем «Болоньї», за яку відіграв два сезони. Згодом протягом трьох сезонів грав за «Аталанту». Сезон 1962–63 провів в міланському «Інтернаціонале», у складі якого став чемпіоном Італії. Проте в «Інтері» Маскіо не мав постійного місця в основному складі, до того ж наставник міланської команди Еленіо Еррера використовував гравця на незвичній йому позиції в центрі півзахисту. Тож по завершенні сезону натуралізований на той час аргентинець перейшов до «Фіорентини», у складі якої провів три сезони, в останньому з яких майже не виходив на поле у складі команди, яка виграла Кубок Італії і Кубок Мітропи.

Завершив професійну ігрову кар'єру, повернувшись на батьківщину, в клубі «Расинг» (Авельянеда), у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1966 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1968. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Лібертадорес, ставав володарем Міжконтинентального кубка.

Виступи за збірні ред.

1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри в аргентинській національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 14 матчів, забивши 12 голів. 1957 року допоміг аргентинцям стати чемпіонами Південної Америки.

Після вдалих виступів в Італії Маскіо, батько якого був вихідцем з цієї країни, 1962 року отримав виклик до збірної Італії, яка саме готувалася до чемпіонату світу 1962 року у Чилі. Провівши напередодні «мундіалю» лише одну товариську гру за «лазурових», був, утім, включений до заявки італійців на цей турнір. На чемпіонаті світу взяв участь лише в одній грі, скандальному програному матчі проти господарів турніру чилійців. Під час однієї з численних сутичок по ходу цієї гри Маскіо отримав удар в обличчя від Леонеля Санчеса, результатом якого став перелом носа. Після світової першості до лав збірної не викликався.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1969 року, очоливши на нетривалий час тренерський штаб збірної Аргентини. Згодом працював на клубному рівні, зокрема з «Расингом» (Авельянеда), а 1972 року також тренував збірну Коста-Рики.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів в Італії ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1957–58   «Болонья» A 28 8 КІ 4 1 32 9
1958–59 A 15 5 КІ 1 0 16 5
Усього за «Болонью» 43 13 5 1 48 14
1959–60   «Аталанта» A 29 7 КІ 1 2 КД 1 1 31 10
1960–61 A 24 4 КІ 1 1 КД 1 26 5
1961–62 A 27 11 КІ КМ 27 11
Усього за «Аталанту» 80 22 2 3 2 1 84 26
1962–63   «Інтернаціонале» A 15 4 КІ 2 2 17 6
1963–64   «Фіорентіна» A 20 3 КІ 4 24 3
1964–65 A 30 8 КІ КЯ 1 КМ 31 8
1965–66 A 2 1 КІ 2 2 КЯ 1 КМ 5 3
Усього за «Фіорентіну» 52 12 6 2 2 60 14
Усього в Італії 190 51 15 8 2 2 1 209 60

Статистика виступів за збірну Італії ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
05/05/1962 Флоренція Італія   2 – 1   Франція товариський матч -
02/06/1962 Сантьяго Чилі   2 – 0   Італія ЧС 1962 - 1-й етап -
Усього Матчів 2 Голів 0

Титули і досягнення ред.

«Інтернаціонале»: 1962–63
«Фіорентина»: 1965–66
«Расинг» (Авельянеда): 1966
«Фіорентина»: 1966
«Расинг» (Авельянеда): 1967
«Расинг» (Авельянеда): 1967
  Аргентина: 1955
  Аргентина: 1957

Посилання ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Умберто Маскіо