Ольшанецький Яків Йосипович
Яків Йосипович Ольшане́цький (29 березня 1898, Немирів — пом. 13 вересня 1982, Одеса) — український радянський живописець; член Товариства художників імені Киріака Костанді у 1925—1929 роках, Спілки художників СРСР з 1936 року та Спілки радянських художників України з 1960 року.
| Ольшанецький Яків Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
17 (29) березня 1898 Немирів, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 13 вересня 1982 (84 роки) | |||
| Одеса, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія УНР СРСР | |||
| Жанр | жанрове малярство, портрет і пейзаж | |||
| Навчання | Одеське художнє училище (1921) і Київський інститут пластичних мистецтв (1923) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бершадський Юлій Рафаїлович, Крайнєв Данило Карпович, Дворников Тит Якович і Крамаренко Лев Юрійович | |||
| Член | Товариство художників імені Киріака Костанді, СХ СРСР і Спілка радянських художників України | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 17 [29] березня 1898 року в місті Немирові (тепер Вінницька область, Україна). Протягом 1917—1921 років навчався в Одеському художньому училищі у Юлія Бершадського, Данила Крайнєва, Тита Дворникова; 1923 року закінчив Київський інститут пластичних мистецтв, де був учнем Лева Крамаренка.
Упродовж 1935—1941 років працював в Одеській художній майстерні. Учасник німецько-радянської війни. У 1946—1958 роках працював на Одеському художньо-виробничому комбінаті. Жив в Одесі в будинку на вулиці Вишинського, № 10, квартира № 12. Помер у 1982 році.
Творчість ред.
Працював в галузі станкового живопису, писав портрети, міські пейзажі, жанрово-побутові композиції. Серед робіт:
- «Скрипка» (1925);
- «Автопортрет» (1925);
- «В'язні» (1925);
- «Портрет дружини» (1927);
- «Натюрморт» (1927);
- «Автопортрет» (1927);
- «В кайданах» (1927);
- «Портрет А. Сігал» (1928);
- «Робітниця» (1928);
- «Натюрморт» (1929);
- «Заводська редколегія» (1935);
- «Рибалки» (1936);
- «Дівчина за роялем» (1936);
- «Екскурсія до Музею Революції» (1939);
- «Агітпункт у Сталінграді» (1942);
- «Відкриття музею у звільненій Одесі» (1947);
- «Бригадир Т. Кушко» (1947);
- «Сестрички» (1949);
- «Біля воріт» (1952);
- «Полковник С. Воронов» (1954);
- «У парку» (1968);
- «Кімната колекціонера» (1972).
- серії
- дитячих портретів (1928);
- міських пейзажів (1929—1960);
- портретів діячів науки і культури Одеси (1947—1965).
Брав участь у виставках з 1925 року, всеукраїнських — з 1929 року, всесоюзних — з 1939 року. Персональні виставки відбулася в Одесі у 1939—1940, 1941, 1968 роках.
Деякі роботи зберігаються в Одеському та Лебединському художніх музеях, галереї «Гекоссо» в японському місті Йокогамі.
У мистецтві ред.
У 1962 році живописний портрет художника виконав Лаврентій Жаренко[1].
Примітки ред.
- ↑ Жаренко (псевдоним — Жей), Лаврентий Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах — Москва: Издательство «Искусство», 1983. — Том 4, книга 1 (Елева—Кадышева). С. 86 (рос.)
Література ред.
- Ольшанецький Яків Йосипович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 340.;
- Ольшанецький Яків Йосипович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 166.;
- Т. В. Басанець. Ольшанецький Яків Йосипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.