Ольденбурзький дім
Ольденбурзький дім (нім. Haus Oldenburg, дан. Oldenborgske slægt) — династія німецького походження, гілки якої правили в різних країнах Європи, що походить від роду німецького графа Егільмара I[1]. Її представники перебували та перебувають на престолах в Данії (перший король з династії Ольденбургів — Кристіан I), Норвегії, Греції (в 1863—1974) та Швеції (в 1457—1523, з перервами), а також в Шлезвіг-Гольштейні (в 1460—1863).
| Ольденбурзький дім Ольденбург, Росія, Данія, Норвегія, Швеція, Греція, Шлезвіг-Голштейн | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна: | Ольденбурзьке графство, Ольденбурзьке герцогство, Велике герцогство Ольденбурзьке, Російська імперія, Дансько-Норвезьке королівство, Шведське королівство, Грецьке королівство, Саксен-Лауенбурзьке герцогство, Герцогство Шлезвіг-Гольштейн | ||
| Титули: | — | ||
| Засновник: | Егільмар І | ||
| Останній правитель: | Росія: Микола II (1894—1917)
Швеція: Карл XIII (1809–18)
Ольденбург: Фрідріх-Август II (1900–18)
Саксен-Лауенбург: Кристіан IX (1864)
Шлезвіг-Гольштейн: Кристіан IX (1864)
Августенбург: Альберт (1921–31)
| ||
| Сучасний голова: | Кристоф (герцог Шлезвиг-Гольштейнський) | ||
| Рік заснування: | 1448 | ||
Існує декілька гілок Ольденбурзької династії, серед яких Гольштейн-Готторпи та Глюксбурги.
Історія
ред.Графа Егільмара І вперше згадано 1091 року. Родовою домівкою династії є Ольденбурзький замок. У XII столітті монастир Растеде поблизу Ольденбурга став їхнім домовим монастирем, а в подальшому й до наших днів — їхнім сільським осередком. Шлюби середньовічних графів Ольденбурзьких проторували дорогу їхнім спадкоємцям до престолів кількох скандинавських королівств. Через шлюби зі спадкоємицями шведського короля Вальдемара I Бірґерссона й данського короля Еріка IV претензії на шведський і данський престоли були пред'явлені ще 1350 року.
Тоді суперниками династії були спадкоємці Марґрете I Данської. У XV столітті ольденбурзький спадкоємець цієї претензії Дітріх одружився з Гельвіґ Шауенбурзькою, нащадком онуки короля Маґнуса III Шведського Євфимії Шведської й Норвезької, а також королів Еріка V і Абеля Данських. Оскільки нащадки, що мали першість у лініях престолонаслідування, вимерли, син Дітріха й Гельвіґ Кристіан став королем усіх трьох королівств Кальмарської унії. Мекленбурзький дім був головним суперником Ольденбурзького дому стосовно престолів північних країн; інші претенденти включали герцога Лауенбурзького. Різні гілки Ольденбурзької династії правили в кількох європейських країнах. Ольденбурзький дім недовго претендував на британський престол через шлюб королеви Анни і принца Ґеорґа Данського й Норвезького 1683 року, однак через передчасну смерть усіх їхніх дітей британська корона перейшла Ганноверській династії, і Ольденбурги одержали її тільки 2022 року зі сходженням короля Карла III.
Герб
ред.Титули
ред.- Імператори
- Королі
- Герцоги
- Графи
Бічні гілки
ред.Гольштейн-Готторпи
ред.Гольштейн-Готторпська гілка Ольденбурзької династії бере свій початок від герцога Гольштейн-Готторпського Адольфа, сина короля Данії Фредеріка І. Від Фрідріха IV та Христіана Августа Гольштейн-Готторпських (синів Крістіана Альбрехта Гольштейн-Готторпського) пішло дві гілки Гольштейн-Готторпів.
Нащадками Фрідріха IV, герцога Гольштейн-Готторпського, є російський імператор Петро III та всі наступні російські імператори. Нащадками Христіана Августа Гольштейн-Готторпського були королі Швеції. Адольф Фредерік (син Христіана Августа) успадкував шведський трон. Російська імператриця Катерина II приходилась Христіану Августу онукою через свою матір Йоганну Єлизавету.
Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги (Глюксбурги)
ред.Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги є молодшою гілкою Ольденбурзької династії і бере свій початок від Ганса (Іогана), першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзького, сина короля Данії Кристіана III. Від вказаної гілки походять декілька герцогських родин, серед яких рід герцогів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургів-Глюксбургів (Глюксбурги). У зв'язку з тим, що старша гілка Ольденбургів обірвалася на Фредерікові VII, престол перейшов до представника гілки Глюксбургів — Кристіана IX.
Представники цієї молодшої гілки Ольденбургів продовжують перебувати на престолах Данії та Норвегії, а в 1863—1974 роках — перебували на грецькому престолі. В Данії на даниний момент на престолі перебуває представниця роду Глюксбургів Маргрете II. В Норвегії на престолі перебуває Гаральд V — представник норвезьких Глюксбургів, які беруть свій початок від короля Норвегії Гокона VII, сина короля Данії Фредеріка VIII.
Від короля Греції Георга І (сина короля Данії Кристіана ІХ) походить грецька гілка Глюксбургів. Серед нащадків короля Георга І є принц Філіп, герцог Единбурзький (батько принца Філіпа — принц Андрій Грецький був сином короля Георга І), королева Іспанії Софія (дочка короля Греції Павла І) та її син — король Іспанії Філіп VI.
Зі вступом на британський престол принца Уельського Чарльза відбулася фактична зміна династії з Віндзорів на Глюксбурзьку гілку Ольденбургів, однак відповідно до прокламації 1952 року її представники будуть іменуватися Віндзорами.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Эгільмар I. Вікіпедыя (біл.). 31 липня 2023. Процитовано 4 серпня 2023.
Джерела
ред.- Genealogisches Handbuch des Adels, Fürstliche Häuser, Band XVII, «Oldenburg». C.A. Starke Verlag, 2004.
- Burke's Royal Families of the World, p. 60.
- Ольденбургские, принцы // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. В. Сытина, 1911—1915
- Ольденбургские принцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- Marek, Miroslav, The House of Oldenburg, Genealogy.EU.
- Евгений ЕЛЬЯНОВ «Романовы и Ольденбурги»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольденбурзький дім