Ольденбурзький дім (нім. Haus Oldenburg) — кілька династій, що походять від роду німецьких графів Ольденбургів. Її представники перебували та перебувають на престолах в Данії (перший король з династії Ольденбургів — Кристіан I), Норвегії, Греції (в 1863-1974) та Швеції (в 1457–1523, з перервами), а також в Шлезвіг-Гольштейні (в 1460–1863).

Ольденбурзький дім
Ольденбург, Росія, Данія, Норвегія, Швеція, Греція, Шлезвіг-Голштейн
Arms of the County of Oldenburg.svg
Країна: Ольденбург (1088-1918)[en], Російська імперія, Королівство Данія, Королівство Норвегія, Королівство Швеція, Королівство Греція, Герцогство Саксен-Лауенбург, Герцогство Шлезвіг-Гольштейн
Титули: -
Засновник: Егільмар І
Останній правитель:
Росія:
Микола II (1894–1917)
Швеція:
Карл XIII (1809–18)
Ольденбург:
Фрідріх-Август II (1900–18)
Саксен-Лауенбург:
Кристіан IX (1864)
Шлезвіг-Гольштейн:
Кристіан IX (1864)
Августенбург:
Альберт (1921–31)
Сучасний голова: Кристоф (герцог Шлезвиг-Гольштейнський)
Рік заснування: 1448

Існує декілька гілок Ольденбурзької династії, серед яких Гольштейн-Готторпи та Глюксбурги.

ГербРедагувати

ТитулиРедагувати

Імператори
Королі
Герцоги
Графи

Бічні гілкиРедагувати

Гольштейн-ГотторпиРедагувати

Гольштейн-Готторпська гілка Ольденбурзької династії бере свій початок від герцога Гольштейн-Готторпського Адольфа, сина короля Данії Фредеріка І. Від Фрідріха IV та Христіана Августа Гольштейн-Готторпських (синів Крістіана Альбрехта Гольштейн-Готторпського) пішло дві гілки Гольштейн-Готторпів.

Нащадками Фрідріха IV, герцога Гольштейн-Готторпського, є російський імператор Петро III та всі наступні російські імператори. Нащадками Христіана Августа Гольштейн-Готторпського були королі Швеції. Адольф Фредерік (син Христіана Августа) успадкував шведський трон. Російська імператриця Катерина ІІ приходилась Христіану Августу онукою через свою матір Йоганну Єлизавету.

Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги (Глюксбурги)Редагувати

Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги є молодшою гілкою Ольденбурзької династії і бере свій початок від Ганса (Іогана), першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзького, сина короля Данії Кристіана III. Від вказаної гілки походять декілька герцогських родин, серед яких рід герцогів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургів-Глюксбургів (Глюксбурги). У зв'язку з тим, що старша гілка Ольденбургів обірвалася на Фредерікові VII, престол перейшов до представника гілки Глюксбургів — Кристіана IX.

Представники цієї молодшої гілки Ольденбургів продовжують перебувати на престолах Данії та Норвегії, а в 1863–1974 роках — перебували на грецькому престолі. В Данії на даниний момент на престолі перебуває представниця роду Глюксбургів Маргрете II. В Норвегії на престолі перебуває Гаральд V — представник норвезьких Глюксбургів, які беруть свій початок від короля Норвегії Гокона VII, сина короля Данії Фредеріка VIII.

Від короля Греції Георга І (сина короля Данії Кристіана ІХ) походить грецька гілка Глюксбургів. Серед нащадків короля Георга І є принц Філіп, герцог Единбурзький (батько принца Філіпа — принц Андрій Грецький був сином короля Георга І), королева Іспанії Софія (дочка короля Греції Павла І) та її син — король Іспанії Філіп VI.

Зі вступом на британський престол принца Уельського Чарльза відбудеться фактична зміна династії з Віндзорів на Глюксбурзьку гілку Ольденбургів, однак відповідно до прокламації 1952 року її представники будуть іменуватися Віндзорами.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольденбурзький дім