Моргунець-Ісаєнко Олеся Олександрівна
Олеся Олександрівна Моргунець-Ісаєнко (нар. 17 листопада 1984, смт Козелець, Чернігівська область[2][1]) — українська режисерка, продюсерка, режисерка монтажу, сценаристка, членка Української кіноакадемії[3]. Дружина Андрія Ісаєнка[4].
Олеся Моргунець-Ісаєнко | |
---|---|
Олеся Олександрівна Моргунець-Ісаєнко | |
Дата народження | 17 листопада 1984 (39 років) |
Місце народження | Козелець, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Професія | режисерка, продюсерка, монтажерка, сценаристка |
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
Роки активності | 2013 — тепер[1] |
Член у | Українська кіноакадемія |
Чоловік | Андрій |
IMDb | ID 6898073 |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
ред.Олеся Могрунець-Ісаєнко народилася 17 листопада 1984 року в смт Козелець, нині Козелецької громади Чернігівського району Чернігівської области України.
Закінчила Інститут екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2008, спеціальність — телевізійний директор, майстерня Михайла Павлова)[5].
Працювала режисеркою й режисеркою монтажу в компанії «Техномедія» (2006—2013)[2]. Викладала монтаж у студії Тараса Маляревича (2011—2012) та в дитячій студії «Червоний Собака» (2016—2017)[2]. У 2014 році отримала президентський грант на створення сценарію для документального фільму «Музика моноклю» про життя та творчість Данила Демуцького[2]. Працювала з громадською організацією «Відкрита політика» (2016—2017)[2].
Від 2015 року член журі міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова»[2].
Фільмографія
ред.- Режисерка
- «І кожна річка» (2022)[1]
- «Щедрик» (2021)[1][2][6][7]
- «Депортація 44-46» (2021)[1][2]
- «Рубіж. Грубешівська операція» (2019)[1][2]
- «Казка про гроші» (2017)[1]
- «Віолончель» (2014)[1]
- «Автомобілі» (2008)[5]
- «Любеночек» (2006)[5]
- «Мольфар» (2005)[5]
- «Свічадо вічного» (2004)[5]
- Продюсерка
- Режисер монтажу
- Сценаристка
- «І кожна річка» (2022)[1]
Нагороди
ред.Нагороди та номінації Олесі Моргунець-Ісаєнко[8] | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат | ||||
Рівненський міжнародний кінофестиваль «Місто Мрії» | |||||||
2019 | Національна програма — повнометражні документальні фільми | Рубіж. Грубешівська операція | Перемога | ||||
Міжнародний кінофестиваль «Молодість» | |||||||
2015 | Національний конкурс | Віолончель | Перемога | ||||
Найкращий національний короткометражний фільм | Віолончель | Номінація | |||||
Фестиваль кіно та мистецтва «Два береги» | |||||||
2016 | Конкурс незалежних короткометражних фільмів | Віолончель | Номінація |
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Олеся Моргунець-Ісаєнко // Кінорум.
- ↑ а б в г д е ж и к Олеся Моргунець-Ісаєнко // Docudays UA.
- ↑ Члени ГО «Українська кіноакадемія» (станом на липень 2022 р.) // Українська кіноакадемія.
- ↑ Т. Бахарєва. «Ми опинилися між двома вогнями — русні та нашої артилерії»: відомий актор разом з сім’єю потрапив під обстріли // Факти. — 2023. — 1 січня.
- ↑ а б в г д Олеся Моргунець-Ісаєнко // Кінокомпанія Ukrkino.
- ↑ Світле кіно про темні часи: режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко та актор Андрій Ісаєнко про "Щедрик" (укр.), процитовано 28 січня 2023
- ↑ Історична драма «Щедрик» Олесі Моргунець-Ісаєнко вийшла онлайн. Нове українське кіно (укр.). 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Нагороди та номінації Олесі Моргунець-Ісаєнко на сайті IMDb (англ.)
Посилання
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Ранковий гість. Олеся Моргунець — Ісаєнко та Тарас Лазер на YouTube // Суспільне Луцьк. — 2019. — 20 червня. |
- Олеся Моргунець-Ісаєнко // Dzyga MDB
- Олеся Моргунець-Ісаєнко // Державне агентство України з питань кіно.
- Н. Гулій. «Щедрик» варто подивитися, — відверта розмова з режисеркою фільму Олесею Моргунець-Ісаєнко // 24 канал. — 2023. — 5 січня.
- Ю. Швець. Олеся Моргунець-Ісаєнко: любов'ю можна домогтися більшого // Кіно-Театр. — 2021. — № 5.