Рибников Олексій Львович
Олексі́й Льво́вич Ри́бников (*17 липня 1945, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський і російський композитор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989). Народний артист Російської Федерації (1999)[5]. Лауреат міжнародних та громадських премій. Член Спілки композиторів (1969), Союзу кінематографістів (1979). Член Ради при Президентові РФ з культури і мистецтва та Комітету з премій Уряду Москви. Президент Національної премії та фестивалю «Музичне серце театру».
Рибников Олексій Львович | |
---|---|
рос. Рыбников Алексей Львович | |
Основна інформація | |
Дата народження | 17 липня 1945 (79 років) |
Місце народження | Москва, СРСР |
Роки активності | 1953 — тепер. час |
Громадянство | СРСР[1][2] і Росія[3][4] |
Професії | композитор, кінокомпозитор |
Освіта | Центральна музична школа (1962) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1967) |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | рок-опера і симфонічна музика |
Magnum opus | Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти і Юнона і Авось |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди | |
alexeyrybnikov.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Фігурант бази даних центру «Миротворець» (незаконна гастрольна діяльність в окупованому РФ Криму (липень 2019)[6]. У 2022 році підтримав військові дії РФ проти України[7][8].
Біографія
ред.Народився у родині митців. Мати була художником-дизайнером, батько — скрипалем, що працював в оркестрі Олександра Цфасмана. Рибников почав пробувати себе як композитора вже в дитинстві: у 8 років написав кілька фортепіанних п'єс, в 11 — балет «Кіт у чоботях».
З 1956 по 1962 роки навчався в Центральній музичній школі при Московській консерваторії. У 1962—1967 вчився в Московській консерваторії за класом композиції А. І. Хачатуряна, яку закінчив з відзнакою 1967 року, а 1969 закінчив аспірантуру по класу цього ж музиканта.
З 1969 по 1975 рік Олексій Рибников викладав в Московській консерваторії на кафедрі композиції.
У 1979 році Олексій Рибников був визнаний Всесоюзним хіт-парадом найпопулярнішим композитором року і нагороджений премією за найкращу музику до кінофільму на Московському міжнародному кінофестивалі. В 1989 році загальний тираж проданих дисків з музикою А. Рибникова перевищив 10 мільйонів екземплярів.
В 1988 році Олексій Рибников заснував Виробничо-творче об'єднання «Сучасна опера» при Спілці композиторів СРСР. В 1992 році тут була представлена публіці музична містерія А. Рибникова «Літургія оголошених».
В 1999 році Постановою Уряду Москви при Комітеті з культури Москви був створений Театр Олексія Рибникова.
З 26 липня 2010 року — член Патріаршої ради з культури (Російська православна церква)[9].
2012 року на виборах в Президенти РФ був довіреною особою чинного прем'єр-міністра Володимира Путіна[10].
Живе і працює в Москві. Дружина — Тетяна, закінчила МДУ імені М. В. Ломоносова. Дочка — Анна, кінорежисер. Син — Дмитро, композитор, музикант[11].
Творчість
ред.Автор музики до численних кінофільмів, мультфільмів, музичних спектаклів. а також камерної і симфонічної музики.
Мюзикли
ред.- «Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти» («Звезда и Смерть Хоакина Мурьеты»), 1975 р., перша постановка на сцені театру Ленком −1976. Відновлено театром Рибникова в 2007 році
- «Юнона і Авось»: перша прем'єра пройшла в Храмі в Філях і спектакль називався «Авось» (1979), потім перша постановка в театрі в 1982 вже під назвою «Юнона і Авось». Прем'єра оновленої версії відбулася в липні 2009 року у Франції.
- «Літургія оголошених» («Литургия оглашенных»), 1983—1989. Перша постановка — 1992.
- «Буратіно», лібрето Софії Троїцької, тексти пісень Юрій Ентін, постановка Театру Олексія Рибникова в березні 2006 року.
- «Червона шапочка» («Красная Шапочка»), тексти пісень Юлій Кім, тексти інтермедій Олександр Рихлов, постановка Театру Олексія Рибникова в 2007—2008.
- «Війна і мир» за мотивами однойменного роману Л. Толстого, написан у 2011.
Фільмографія
ред.Кінофільми
ред.- 1966 — Вершник над містом
- 1968 — Три дні Віктора Чернишова
- 1969 — День і все життя
- 1971 — Острів скарбів
- 1972 — Без трьох хвилин рівно
- 1974 — Велика космічна подорож
- 1974 — Петро Мартинович і роки великого життя
- 1975 — Приголомшливий Берендеєв
- 1975 — Коли тремтить земля
- 1976 — Щоденник Карлоса Еспінол
- 1976 — Денний поїзд
- 1977 — Зникнення
- 1977 — Зворотний зв'язок
- 1977 — Вусатий нянь
- 1978 — Іванцов, Петров, Сидоров
- 1978 — Нові пригоди капітана Врунгеля
- 1978 — Йшов собака по роялю
- 1979 — Прийміть телеграму в борг
- 1979 — Чужа компанія
- 1980 — Вам і не снилося
- 1980 — Бажаю успіху
- 1980 — Нічна пригода
- 1980 — Політ з космонавтом
- 1980 — Крізь терни до зірок
- 1980 — Той самий Мюнхгаузен
- 1981 — Руки вгору!
- 1982 — Василь Буслаєв
- 1982 — Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти
- 1982 — Мати Марія
- 1982 — Казки… казки… казки старого Арбату
- 1982 — Терміново... Таємно... Губчека
- 1983 — Карантин
- 1983 — Магістраль
- 1983 — Озирнись
- 1983 — Серафим Полубєс й інші мешканці Землі
- 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
- 1984 — Віра, надія, любов
- 1984 — Нам не дано передбачити…
- 1984 — Прохіндіада, або Біг на місці
- 1984 — Шанс
- 1985 — Ось моє село...
- 1986 — Гонка століття
- 1986 — Русь споконвічна (2 серії)
- 1989 — Утамуй мої печалі
- 1991 — Цар Іван Грозний (інша назва — Князь Срібний)
- 1992 — Виховання жорстокості у жінок і собак
- 1992 — Тільки не йди…
- 1993 — Велика княгиня Єлисавета
- 1993 — Кодекс безчестя
- 1993 — Вирок
- 1993 — Я винен
- 2000 — Я винен — 2
- 2002 — Зірка
- 2003 — Життя одне
- 2003 — Ефект ірису (Вигнанець)
- 2004 — Апокриф: Музыка для Петра и Павла
- 2006 — Заєць над безоднею
- 2006 — Вовкодав з роду Сірих Псів
- 2006 — Андерсен. Життя без любові
- 2007 — Будинок на Англійській набережній
- 2007 — Батько
- 2007 — 1612 (Хроніки смутного часу)
- 2008 — Пасажирка
- 2009 — Поп
Телефільми та короткометражні фільми
ред.- 1966 — Лелька (к/м, в кіноальманаху «Пробудження»)
- 1974 — Єралаш
- 1975 — Пригоди Буратіно (2 серії)
- 1976 — Мушкетери 4 «А»
- 1976 — Еквілібрист
- 1976 — Про Червону Шапочку. Продовження старої казки (2 серії)
- 1979 — Діалог
- 1979 — Осіння історія (2 серії)
- 1979 — Той самий Мюнхгаузен (2 серії)
- 1979 — Уявний хворий
- 1980 — Шлях до медалей
- 1983 — Казка про Зоряного хлопчика
- 1983 — Юнона і Авось
- 1985 — Дороги Анни Фірлінг (4 серії)
- 1986 — Де народяться «Жигулі»
- 1989 — Чорний принц Аджуба
- 1989 — Ядерне століття (War and Peace in the Nuclear Age) (11 серій)
- 1990 — Ми (5 серій)
- 1993 — Розкол (9 серій)
- 2000 — Діти з безодні (США) (1 серія з 5)
- 2001 — Леді Бомж (Леді Бос) (10 серій)
- 2001 — З новим щастям — 2 (8 серій)
- 2002 — Леді Мер (16 серій)
- 2003 — Спас під березами (12 серій)
- 2003 — Північний сфінкс
- 2004 — Самара — містечко (4 серії)
- 2004 — Слова і музика
- 2005 — Справа про мертві душі (8 серій)
- 2008 — Брати Карамазови
Звання і нагороди
ред.- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1989)
- [[Народний артист Російської Федерації] (1999)
- Лауреат Державної премії РФ (2002)
- Кавалер Почесного золотого Знаку «Суспільне визнання» (2005)
- Кавалер ордена Святого Благовірного князя Данила Московського (2005 р.)
- Кавалер ордена Дружби (2006)
- Лауреат Російської незалежної премії заохочення вищих досягнень літератури і мистецтва «Тріумф» (2007)
- Кавалер ордена Дягілєва (2007)
- Володар Міжнародної Громадської Премії в галузі меценатства і благодійництва «Добрий Ангел Миру» (2007)
- Орден Пошани (2010)
- Лауреат національних премій «Ніка», «Золотий Овен», «Золотий орел», «Кінотавр» в галузі кінематографії
- Кавалер ордена Орла
Примітки
ред.- ↑ http://www.lvivtoday.com.ua/issue/50
- ↑ http://en.likefm.org/artists/video/Alexei+Rybnikov
- ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00168890.1979.9935354
- ↑ http://news.bbc.co.uk/1/hi/business/7265036.stm
- ↑ Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 1557 від 22 листопада 1999. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Центр «Миротворець»: Рибников Олексій Львович
- ↑ Композитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (17 мар. 2022)
- ↑ Композитор Алексей Рыбников поддержал решение Президента РФ (18 мар. 2022)[недоступне посилання]
- ↑ Состав Патриаршего совета по культуре
- ↑ Постанова ЦВК РФ № 96/767-6, 6 лютого 2012. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 18 березня 2012.
- ↑ Композитор Алексей Рыбников [Архівовано 2015-04-29 у Wayback Machine.] (рос.)