Відкрити головне меню

Олексій Повчій (нар. 17 березня 1754 — пом. 11 липня 1831) — єпископ Мукачівської єпархії (МГКЄ) (28 липня 181711 липня 1831), румун за походженням.

Олексій Повчій
Єпископ Мукачівський
28 липня 1817 — 11 липня 1831
Конфесія: Мукачівська греко-католицька єпархія
Деномінація: Греко-католицька церква
Попередник: Андрій Бачинський
Наступник: Василь Попович
 
Національність: румун
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Народження: 17 березня 1754(1754-03-17)
Смерть: 11 липня 1831(1831-07-11) (77 років)
Священство: 1789
Єп. хіротонія: 6 листопада 1817

ЖиттєписРедагувати

Олексій Повча народився 17 березня 1754 року. У 1789 році був рукопокладений у сан священика. 22 березня 1816 року Олексій Повча був обраний Єпископом Мукачівським.

У 1826 році єпископ Олексій Повчій (1817—1831) започаткував будівництво єпархіального гуртожитка і встиг побудувати тільки будинок, однак не встиг його ввест в дію, але забезпечив це будівництво відповідними фондами, так що єпископ Василь Попович 1 жовтня 1940 р. закінчив і відкрив цей заклад (у 1940 р. виховувалось в ньому 9 хлопців, а в 1956 р. вже 40) для учнів гімназії. Єпископ Олексій Повчій мав намір побудувати дівочий сиротинець Св. Олексія для священицьких дітей-сиріт. Однак єпископ Василь Попович, який за свій рахунок утримував убогих селянських хлопців, назвав цей гуртожиток загальним іменем: Конвікт і поселив їх в цей гуртожиток. Священицькі сироти виховувались безплатно, а для бідних хлопців було призначено 12 стипендійних місць.

1829 році князь Карл-Людовик Бурбон, що проживав в італійському місті Лукка, попросив єпископа прислати священика східного обряду. Повчій запропонував цю посаду Лучкаю, який ще з 1818 року став архіваріусом і секретарем єпископа Олексія Повчія. Михайло Михайлович Лучкай (за одними даними прізвище Матяцков, за Іншими — Поп) народився 19 листопада 1789 року на Мукачівщині, у селі Великі Лучки, від якого і взяв прізвище. Автор знаменитої «Слов'яно-руської граматики», «Церковні беседи на всі неділі рока на поученіе народнеє» (проповіді, які були розраховані, крім священиків, і на простий люд).

Після смерті протоігумена Йоаникія Базиловича (1742—1789 — 1821) ченці з Чернечої гори звернулися до єпископа Олексія Повчія з проханням дозволити їм їсти м'ясо. Василіяни просили цього і на Ужгородському єпархіальному Соборі у 1822 р. Ім радили з цим питанням звернутися до Папи Римського. Але в зв'язку з тим, що з Риму не отримали жодної відповіді, у 1823 році єпископу Олексію Повчію, який завіта у Мукачівський монастир, ігумен Боніфатій Стромецький (1821—1827) наказав покласти на стіл м'ясо. Ченці їли з єпископом, і з того часу вживають м'ясо. Пізніше сам єпископ Олексій Повчій звернувся з проханням до Риму, щоб йому дозволили до деякої міри полегшити приписані пости. З дозволу Апостольської Столиці єпископ Олексій Повчій у 1827 р. проголосив полегшення різдвяного посту, тобто Пилипівки, а саме: що Строгий піст — без м'яса і молочних страв потрібно було дотримувати тільки в середи і п'ятниці, а також і в надвечір'я Різдва і Богоявлення. В інші дні можна було їсти не тільки молочні але і м'ясні страви. Це полегшення залишалось дійсним аж до його відкликання.

Єпископ Василь Попович відкликав Повчієве полегшення, бо у своїх розпорядженнях він вимагав, щоб у дальнійшому в Мукачівській єпархії пости дотримувались строго за традиціями східного обряду. А в 1842 році єпископ Василь Попович ввів інші деякі зміни (послаблення) у дотриманні постів. До речі майбутнього єпископа, на той час семінариста Василя Поповича разом ще з трьома семінаристами: Петром Борвіровичем, Олександром Луйлу та Іваном Оросом єпископ Олексій Повчі рукоположив 10 квітня 1820 року.

Участь у створенні Пряшівської єпархіїРедагувати

26 вересня 1816 р. Апостольська Столиця затвердила отця Григорія Тарковича першим єпископом новоствореної Пряшівської єпархії. Але з 1817 по 1820 р. Він знаходився у Відні, де виконував священичі обов'язки при церкві св. Варвари. Тільки 17 червня 1821 р. його єпископське свячення відбулося в Краснобродському монастирі отців Василіян. Після хіротонії, уділеної йому головним святителем-єпископом Мукачівської єпархії Алексієм (Олексієм) Повчі, канонік Григорій Таркович урядово прийняв управління новоствореної єпархії, осідком якої стало м. Пряшів. Ця єпархія створена під патронатом австрійського імператора Франца І та при підтримці Папи Пія VII. Владика Григорій приступив до її формування та організації.

ДжерелаРедагувати