Бадаєв Олексій Єгорович

Олексі́й Єго́рович Бада́єв (16 лютого 1883, село Юр'єво Орловської губернії — 3 листопада 1951, місто Москва) — діяч Комуністичної партії і Радянської держави. Член Державної думи Російської імперії. Депутат Верховної Ради РРФСР 1—го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Член Російського бюро ЦК РСДРП(б) (1912—1914). Член ЦК РСДРП(б) (квітень—листопад 1914). Кандидат у члени ЦК РКП(б) (1922—1925). Член ЦК ВКП(б) (1925—1951).

Бадаєв Олексій Єгорович
рос. Алексе́й Его́рович Бада́ев
Народився	4 (16) листопада 1883 Велике Юр’єво (Орловська область), Карачевський повітd, Орловська губернія, Російська імперія
Помер	3 листопада 1951(1951-11-03) (67 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	політик, державний діяч, слюсар
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Посада	Deputy Chairman of the Presidium of the Supreme Soviet of the USSRd, депутат Державної думи Російської імперії, Член Всеросійської ради, депутат Верховної ради СРСР, депутат Верховної ради СРСР і Голова Президії Верховної Ради РРФСРd
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія і КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в селі Юр'єво Карачевського повіту Орловської губернії (тепер — село Велике Юр'єво Хотинецького району Орловської області) в бідній селянській родині. З 1891 по 1892 рік навчався в початковій сільській школі в Карачевському повіті на Орловщині.

З 1894 по січень 1901 року — селянин в господарстві батька і на сільськогосподарських заробітках в селі Юр'єво. З січня по квітень 1901 року був чорноробом за наймом у приватного господаря в Москві.

У квітні 1901 року приїхав в Санкт-Петербург, де працював до жовтня 1903 року чорноробом, а з жовтня 1903 по травень 1906 року — нижчим службовцем лікарні на Олександрівському ремонтному заводі.

Член РСДРП(б) з жовтня 1904 року.

Брав участь в революції 1905—1907 років, був одним з керівників більшовицької організації Олександрівського ремонтного заводу. Активний діяч Спілки металістів у Санкт-Петербурзі.

У травні 1906 — жовтні 1912 року — слюсар головних вагонних майстерень Миколаївської залізниці в Санкт-Петербурзі.

У 1911 році закінчив вечірні курси за Невською заставою в Санкт-Петербурзі.

У жовтні 1912 року був обраний в IV Державну думу від робітничої курії Петербурзької губернії. У 1912—1914 роках співробітничав з газетою «Правда» та був її офіційним видавцем, входив до більшовицької фракції 4-ї Державної думи, був членом Петербурзького комітету і Російського бюро ЦК РСДРП, виконував доручення В. І. Леніна. Учасник партійних нарад у Кракові і Пороніно.

У листопаді 1914 року був заарештований разом з іншими депутатами-соціалістами. До червня 1915 року перебував у в'язниці, а потім був засланий на вічне поселення в Сибір (Туруханський край), де продовжував революційну роботу. Повернувся в Петроград після Лютневої революції 1917.

У березні — листопаді 1917 року — член районної управи по продовольству Олександдро-Невської районної думи в місті Петрограді, був обраний від більшовиків в Петроградську міську думу.

Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді. Голова виборчої комісії з виборів в Петроградську міську думу, що відбулися 29 листопада 1917 року.

У листопаді 1917 — травні 1918 року — голова центральної продовольчої управи міста Петрограда.

У травні — серпні 1918 року — надзвичайний уповноважений із хлібозаготівель РНК РРФСР в Сибіру і на Уралі.

У серпні — грудні 1918 року — продовольчий комісар Північної області в Петрограді. У грудні 1918 — березні 1919 року — продовольчий комісар в Петрограді. У березні 1919 — червні 1920 року — голова Продовольчої комуни в Петрограді.

У червні 1920 — червні 1921 року — голова споживчого товариства, голова споживчої комуни в Москві.

У червні 1921 — грудні 1929 року — голова товариства споживчої кооперації в місті Петрограді (Ленінграді).

У січні 1930 — березні 1931 року — голова правління Центральної спілки споживчих товариств (Центроспілки) у Москві.

У березні 1931 — вересні 1936 року — голова правління Московської спілки споживчих товариств.

У вересні 1936 — 11 серпня 1937 року — заступник народного комісара харчової промисловості СРСР.

У серпні 1937 — липні 1938 року — народний комісар харчової промисловості РРФСР.

У липні — грудні 1938 року — заступник голови Московської міської ради.

19 липня 1938 — 4 березня 1944 року — голова Президії Верховної Ради Російської РФСР, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР.

Бадаєв, схильний до алкоголізму, в 1943 році дискредитував себе негідною поведінкою в ході державного візиту в Монголію і Туву. У зв'язку з цим 6 квітня 1943 року Політбюро ВКП(б) ухвалило рішення про усунення Бадаева з посади (виконувачем обов'язків голови Президії ВС РРФСР був призначений Власов Іван Олексійович). 4 березня 1944 року Олексій Бадаєв офіційно звільнений із займаної посади постановою 5-ї сесії Верховної Ради РРФСР I-го скликання.

З квітня 1943 по січень 1949 року — начальник Головного управління пивоварної промисловості Народного комісаріату (Міністерства) смакової промисловості СРСР. З вересня 1946 по січень 1949 року — член колегії Міністерства смакової промисловості СРСР.

З січня 1949 по листопад 1951 року — начальник Головного управління дріжджової промисловості та член колегії Міністерства харчової промисловості СРСР.

Автор книги спогадів «Як більшовицькі депутати боролися в Державній думі».

Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Відзнаки і нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
  • т. 18. Лист Й. В. Сталіну. Листопад 1912 р.;
  • т. 19. Матеріали до питання про боротьбу всередині с.-д. думської фракції,
  • т. 35. Лист до редакції газети «Правда» 26. XI 1912 р.;
• Лист Я. М. Свердлову 9. II 1913 р.;
• Лист до редакції газети «Правда» 19. II 1913 р.

Посилання

• Бадаєв Олексій Єгорович^{[недоступне посилання з червня 2019]}(рос.)
• Бадаєв на сайті «protivpytok.org» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)