Кулаковський Олексій Єлисеєвич
Олексій Єлисеєвич Кулаковський | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Кулаковский Алексей Елисеевич | ||||
Псевдонім | якут. Өксөкүлээх Өлөксөй (Ексекюлях Алєксей) | |||
Народився | 16 березня 1877 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія | |||
Помер | 6 червня 1926 (49 років) Москва | |||
Поховання | Даниловський цвинтар | |||
Громадянство | Російська імперія → СРСР | |||
Національність | якут | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | якутська, російська | |||
Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
Жанр | поема, вірш | |||
| ||||
Кулаковський Олексій Єлисеєвич у Вікісховищі | ||||
Кулаковський Олексій Єлисейович (рос. Кулаковский Алексей Елисеевич, псевдонім Ексекюлях Олексій; якут. Өксөкүлеех Өлөксөй; 16 березня 1877, 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія — 6 червня 1926, Москва, СРСР) — якутський письменник. Основоположник якутської літератури.
Біографія
ред.Народився в Таттинському улусі. Походить із сім'ї заможного селянина-якута. Закінчив реальне училище в Якутську. Чиновник в низових органах влади, учитель. Один з перших якутських письменників, краєзнавець.
З літа 1917 комісар Тимчасового уряду в Верхояновському окрузі Якутської області. Жовтневу революцію не прийняв, активно підтримував Якутську обласну раду (тойоната і національна інтелігенції) в невизнанні влади РНК РРФСР і ЦВК Рад Сибіру. Керований ним Верхоянський окружний з'їзд (березень 1918) оголосив більшовиків «невірними синами своєї Батьківщини, як в Росії, так і в Сибіру». При короткому (липень — серпень) існуванні на північному сході Якутії Радянської влади, захопивши скарбницю, переховувався в тундрі. Повернувся на свій пост з встановленням влади Тимчасового Сибірського уряду. Після розгрому А. В. Колчака працював в культурно-просвітницьких установах і викладав в школі. З початку 1922 приєднався до антирадянського національного повстання. Після придушення антирадянських сил і амністії ЦВК Якутської АРСР лідерам повстання повернувся в 1924 з Оймякона до Якутська, де готував до видання свої літературні і краєзнавчі праці.
У грудні 1925 року О. Кулаковський виїхав делегатом від Якутської АРСР на Перший тюркологічний з'їзд у Баку, але в шляху захворів і помер у Москві 6 червня 1926 року.
Творчість
ред.У 1900 р написав вірш «Заклинання Баяная», що вважається першим твором якутської писемної культури.
Самобутній талант Кулаковського спирався на усну народну творчість і російську класичну літературу. Ним створені десятки віршів і поем. За масштабністю, філософічності і образності мови особливе місце в творчості Кулаковського займає поема «Сновидіння шамана» (1910), що є плодом глибоких, тривалих роздумів поета над долями рідного народу і найгострішими проблемами сучасного йому світу.
Найкращі поетичні твори Кулаковського за своїми ідейно-художніми особливостями представляють синтез традицій російського реалізму і демократичних традицій якутського фольклору. О. Є. Кулаковський в останні роки свого життя брав активну участь в будівництві нового життя. Розробляв питання якутської писемності, брав участь в організації наукових установ республіки, вчителював, керував художньо-літературною секцією Наркомпросздрава ЯАРСР, був членом літературно-перекладацької комісії, публікував свої наукові праці та літературні твори.
Пам'ять
ред.У червні 1992 року на його могилі на Даниловському кладовищі міста Москви Урядом Республіки Саха відкритий надгробний пам'ятник.
У 1992 році заснована Державна премія імені О. Є. Кулаковського за видатну подвижницьку громадську діяльність по відродженню духовної культури народів Якутії.
Іменем О. Є. Кулаковського названо багато навчально-освітні установи та культурні центри в містах і улусах Республіка Саха. В Якутську відкрито пам'ятник великому поетові і просвітителю.
Бібліографія
ред.- Кулаковский А. Е. Записки Якутского краевого географического общества. — Т. 1.
Література
ред.- Башарин Г. П. П. А. Ойуунускай А. Е. Кулаковскайга сыhыана // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 3. — С. 98—106.
- Заболоцкий Н. М. Кулаковскай сэргэлэрэ // Хотугу сулус : журнал. — 1987. — № 3. — С. 82—84.
- Кулаковская Р. Кэрэ-бэлиэ суолу хаалларан // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 8. — С. 68—76.
- Николаев А. Кулаковскай айымньыларын хайдах чочуйарай? // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 1. — С. 95—97.
- Павлов Д. Н. Өксөкүлээх Өлөксөй өлбөөдүйбэт мөссүөнүн арыйар кинигэ: [Р. Кулаковскай «Аҕам олоҕо» диэн ахтыы-сэhэнигэр буолбут ааҕааччылар конференцияларын матырыйааллара] // Чолбон : журнал. — 1991. — № 8. — С. 122—141.
- Попов Г. В. Өксөкүлээх Өлөксөй төрдө-yyha // Чолбон : журнал. — 1990. — № 7. — С. 100—104.
- Сидоров Е. А. Ө. Кулаковскай поэзиятыгар киhи уобараhа // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 6. — С. 97—100.
- Сыромятников Г. А. Ө. Кулаковскай олоҕун уонна айымньытын туһунан // Хотугу сулус. — 1963. — № 5. — С. 107—116.
Посилання
ред.- Краткая литературная энциклопедия: Кулаковский Алексей Елисеевич [Архівовано 11 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Пестерев В. И. История Якутии в лицах. — 2001. — С. 174—177. — ISBN 5-7696-1606-7.
- Биобиблиография А. Е. Кулаковского. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2014.
- Виртуальная выставка к 100-летию письма «Якутской интеллигенции» А. Е. Кулаковского. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
- Литературная карта Якутии: Кулаковский Алексей Елисеевич — Өксөкүлээх Өлөксөй. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2014.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |