Відкрити головне меню

Жовна Олександр Юрійович

(Перенаправлено з Олександр Жовна)

БіографіяРедагувати

Олександр Юрійович Жовна народився 15 лютого 1960 року в місті Новомиргород Кіровоградської області. 1982 року закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького (нині — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).

Автор книжок «Партитура на могильному камені», «Вдовушка», «Експеримент», «Маленьке життя». Твори Жовни видано в Токіо та Нью-Йорку.

За оповіданнями Олександра Жовни «Партитура на могильному камені», «S. H. Second hand», «Експеримент» знято фільми «Партитура на могильному камені» (1995), «Second hand» (обидва — режисер Ярослав Лупій), «Ніч світла» (режисер — Роман Балаян).

2008 року Олександр Жовна дебютував як режисер, екранізувавши власну драму «Маленьке життя». Стрічка взяла участь у кінофестивалях «Покров» та «Молодість», а 20 листопада 2008 року відбулася її благодійна презентація в Будинку кіно Києва в рамках соціального проекту «Народний кінозал» Групи компаній «Фокстрот».

Олександра Жовну дехто порівнює з Антоном Чеховим[джерело?]. Твори кожного з цих письменників глибоко психологічні, прості та щемливі, зрозумілі дорослим і дітям. Чехов ділив себе між театром та прозою, а Жовна пише прозу, яка легко проектується на кіноплівку.

Залишаючись помітною фігурою у сучасній українській культурі, Жовна майже 30 років працює педагогом у Новомиргородському інтернаті для розумово відсталих дітей, свідомо відмовляється від переїзду до Києва. На запитання, що його тримає на такій непростій роботі, — відповідає: «Тут починаєш вчитися відчувати серцем. Ці люди — з маленьким розумом, але з дуже великим серцем».

БібліографіяРедагувати

Бібліографія Жовни складається з наступних прозових творів:[1]

Українською
  • Партитура на могильному камені. 1991. К. 1991
  • Вдовушка: Оповідання та повісті. — Кіровоград: Кіровоградське державне видавництво, 1996.
  • Експеримент. Кіровоград: ВПЦ «Мавік». 2003.
  • Маленьке життя: Оповідання[2] — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. — 90 с.
  • Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2008. — 388 с.
  • Історія Лізи (Солодка ілюзія життя): роман. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2015. — 188 с.
Російською
  • История Лизы (Сладкая иллюзия жизни): роман / А. Жовна. — Кировоград : Имэкс-ЛТД, 2014. — 200 с.
  • Визрівання : проза / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015. — 560 с. (українською та російською)
  • L: проза / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2016. — 472с.
  • Малюнки з минулого / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2018. — 208. (українською та російською)

ФільмографіяРедагувати

Літературні нагородиРедагувати

19 серпня 2008 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України» [5].

Олександр Жовна — лауреат кількох літературних премій, зокрема на Всеукраїнському конкурсі романів і кіносценаріїв «Коронація слова» 2000 року здобув диплом за кіносценарій «Дорога», 2001 року — за сценарій «Експеримент», 2003 року — за сценарій «Вдовушка».

ПриміткиРедагувати

  1. Жовна Олександр Юрійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
  2. Зміст: Маленьке життя. Наталочка. Історія одного похорону. Чого-то Сашко не приходить? Кульгава русалка.
  3. Олександр Жовна: «За «Милих моїх українців» було трохи незручно» // Точка доступу, 14 листопада 2014
  4. також відомий як "Солодка ілюзія життя"
  5. Указ Президента України № 726/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 8 жовтень 2012. Процитовано 7 лютий 2009. 

ЛітератураРедагувати

  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 92.
  • Вишневська Світлана. Народжується кіно… // Кам'янець-Подільський вісник. — 1994. — 3 грудня. — С. 7.

ПосиланняРедагувати