Жовна Олександр Юрійович

український письменник
(Перенаправлено з Олександр Жовна)

Олекса́ндр Ю́рійович Жо́вна (*15 лютого 1960, Новомиргород Кіровоградської області) — український педагог, письменник, кіносценарист, та режисер. Член Національної спілки письменників України і Національної спілки кінематографістів України. Заслужений діяч мистецтв України (2008).

Олександр Юрійович Жовна
Олександр Жовна
Народився 15 лютого 1960(1960-02-15) (64 роки)
Новомиргород, УРСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність письменник, кіносценарист, кінорежисер
Сфера роботи література[1]
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Мова творів українська[1]
Членство Національна спілка письменників України і НСКУ
Премії Заслужений діяч мистецтв України
Сайт: zhovna.com

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія ред.

Олександр Юрійович Жовна народився 15 лютого 1960 року в місті Новомиргород Кіровоградської області. 1982 року закінчив Київський педагогічний інститут імені Горького (нині — Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова). Під час навчання в університеті чоловік займається написанням книжок.[2]

Автор книжок «Партитура на могильному камені», «Вдовушка», «Експеримент», «Маленьке життя». Твори Жовни видано в Токіо та Нью-Йорку.

За оповіданнями Олександра Жовни «Партитура на могильному камені», «S. H. Second hand», «Експеримент» знято фільми «Партитура на могильному камені» (1995), «Second hand» (обидва — режисер Ярослав Лупій), «Ніч світла» (режисер — Роман Балаян).

2008 року Олександр Жовна дебютував як режисер, екранізувавши власну драму «Маленьке життя». Стрічка взяла участь у кінофестивалях «Покров» та «Молодість», а 20 листопада 2008 року відбулася її благодійна презентація в Будинку кіно Києва в рамках соціального проекту «Народний кінозал» Групи компаній «Фокстрот».

Олександра Жовну дехто порівнює з Антоном Чеховим[джерело?]. Твори кожного з цих письменників глибоко психологічні, прості та щемливі, зрозумілі дорослим і дітям. Чехов ділив себе між театром та прозою, а Жовна пише прозу, яка легко проектується на кіноплівку.

Залишаючись помітною фігурою у сучасній українській культурі, Жовна майже 30 років працює педагогом у Новомиргородському інтернаті для розумово відсталих дітей, свідомо відмовляється від переїзду до Києва. На запитання, що його тримає на такій непростій роботі, — відповідає: «Тут починаєш вчитися відчувати серцем. Ці люди — з маленьким розумом, але з дуже великим серцем».

Бібліографія ред.

Бібліографія Жовни складається з наступних прозових творів:[3]

Українською
  • Жовна Олександр. Партитура на могильному камені; Богдан Жолдак. Яловичина: макабреска. Київ: НКВЦ "Рось". 1991-1993. 93 стор, 71 стор. ISBN 77-07-2871-Х
  • Вдовушка: Оповідання та повісті. Кропивницький: Кіровоградське державне видавництво, 1996.
  • Експеримент. Кропивницький: ВПЦ «Мавік». 2003.
  • Маленьке життя: Оповідання[4] — Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. — 90 с.
  • Її тіло пахло зимовими яблуками: Оповідання та повісті. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2008. — 388 с.
  • Історія Лізи (Солодка ілюзія життя): роман. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2015. — 188 с.
Російською
  • История Лизы (Сладкая иллюзия жизни): роман / А. Жовна. — Кировоград : Имэкс-ЛТД, 2014. — 200 с.
  • Визрівання : проза / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2015. — 560 с. (українською та російською)
  • L: проза / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2016. — 472с.
  • Малюнки з минулого / О. Жовна. — Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2018. — 208. (українською та російською)

Фільмографія ред.

Літературні нагороди ред.

19 серпня 2008 року надано звання «Заслужений діяч мистецтв України» — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 17-ї річниці незалежності України» [7].

Олександр Жовна — лауреат кількох літературних премій, зокрема на Всеукраїнському конкурсі романів і кіносценаріїв «Коронація слова» 2000 року здобув диплом за кіносценарій «Дорога», 2001 року — за сценарій «Експеримент», 2003 року — за сценарій «Вдовушка».

Примітки ред.

  1. а б Czech National Authority Database
  2. «Сповідь» Олександра Жовни - kropyvnytskyi.in.ua (укр.). Процитовано 24 листопада 2022. 
  3. Жовна Олександр Юрійович [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  4. Зміст: Маленьке життя. Наталочка. Історія одного похорону. Чого-то Сашко не приходить? Кульгава русалка.
  5. Олександр Жовна: «За «Милих моїх українців» було трохи незручно» [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Точка доступу, 14 листопада 2014
  6. також відомий як "Солодка ілюзія життя"
  7. Указ Президента України № 726/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України». Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 7 лютого 2009. 

Література ред.

Посилання ред.