Олександр Іванович Помазунов (25 серпня 1915, Верхній Салтів — 12 травня 1991) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.

Олександр Іванович Помазунов
Народження 25 серпня 1915(1915-08-25)
Верхній Салтів, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть 12 травня 1991(1991-05-12) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Берковецьке кладовище
Країна СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ бомбардувальна авіація
Освіта Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd
Роки служби 19361946
Партія КПРС
Звання  Майор авіації
Війни / битви Бої на Халхин-Голі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки

Біографія ред.

Народився 25 серпня 1915 року в селі Верхньому Салтові (тепер Вовчанського району Харківської області) в сім'ї селянина. Українець. Закінчив три курси Харківського педагогічного інституту.

У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У 1937 році закінчив Єйську військово-морську школу льотчиків і льотчиків-спостерігачів, в 1940 році — курси удосконалення командирського складу. Брав участь в боях на річці Халхин-Голі в 1939 році, здійснював по декілька вильотів щодня.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь в обороні Москви, в розгромі фашистських військ під Сталінградом, бився в небі Північного Кавказу. Член ВКП(б) з 1944 року.

Особливо відзначився в останні місяці війни в боях на підступах до Берліна в складі військ 1-го Українського фронту. 37 раз водив групи від 18 до 50 літаків. За успішні дії на Берлінському напрямку дивізія стала іменуватися Червонопрапорною і була нагороджена орденом Богдана Хмельницького.

Всього до травня 1945 року старший штурман 1-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 6-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії майор О. І. Помазунов здійснив 136 бойових вильотів на бомбардування скупчень військ противника, завдавши йому великої шкоди в живій силі і техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Олександру Івановичу Помазунову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7978).

 
Могила Олександра Помазунова

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. З 1946 року майор О. І. Помазунов — в запасі. Працював диспетчером в Московському центральному аеропорту. Потім жив у Києві. Помер 12 травня 1991 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 22).

Нагороди ред.

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література ред.

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988;
  • Подвиги во имя Отчизны. — 2-е изд.,- Харків: «Прапор», 1985.