Грачов Олег Валерійович
Олег Валерійович Грачо́в (нар. 24 липня 1923, Черемошки — 24 липня 2012) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1962 року. Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим[1].
Грачов Олег Валерійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 24 липня 1923 Тульська область, СРСР | |||
Смерть | 24 липня 2012 (89 років) | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | жанрове малярство, пейзаж і портрет | |||
Навчання | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1950) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Щеглов Михайло Михайлович і Владимиров Сергій Сидорович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
ред.Народився 24 липня 1923 року в селі Черемошках (нині Тульська область, Росія). Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня[1].
Упродовж 1949—1950 років навчався у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша, де його викладачами були зокрема у Сергій Владимиров і Михайло Щеглов. Дипломна робота — картина «Севастополь» (керівник Сергій Владимиров).
Жив у Сімферополі, в будинку на вулиці Фруктовій, № 47[1]. Помер 24 липня 2012 року[2].
Творчість
ред.Працював в галузі станкового живопису, створював тематичні картини, пейзажі, портрети. Серед робіт:
- «Оборона Севастополя» (1957, у співавторстві з Миколою Лядовським);
- «Білий парус (Кара-Даг)» (1960);
- «Траса в горах» (1961);
- «Обсерваторія у горах» (1964);
- «Бахчисарайський цементний завод» (1964);
- «Сонячна станція» (1964);
- «Тривожне літо» (1965);
- «Автопортрет» (1966);
- «Долина річки Бельбект» (1966, темпера);
- «Пересохлий потік» (1967);
- «Розвідники» (1968);
- «Бензоколонка» (1972);
- «Карл Маркс» (1972);
- «Війна» (1972);
- «Художник і модель» (1976);
- «Три музиканти» (1977);
- триптих «Пам'яті друзів мого дитинства, які не стали дорослими» (1980);
- «Подорож до моря» (1980);
- «Гора Демерджі» (1981);
- «Каньйон» (1982);
- «Чоловік зі зброєю» (1982);
- «Пейзаж Криму» (2000).
Брав участь у обласних, республіканських, всесоюзних, зарубіжних мистецьких виставках з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Севастополі у 1966 році, Москві у 1970 і 1978 роках, Сімферополі у 1967, 1983 і 2003 роках.
Окремі роботи художника зберігаються у Сімферопольському та Севастопольському художніх музеях.
Примітки
ред.- ↑ а б в Грачов Олег Валерійович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 290.
- ↑ Симферопольский художник Грачев Олег Валерьянович / Соцреализм. Киевский клуб колекционеров.(рос.)
Література
ред.- Грачов Олег Валеріанович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 113—114.
- Грачов Олег Валерійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 65.
- Грачев, Олег Валерьевич // Художники народов СССР. Том 3 (Георгадзе—Елгин). Москава. «Искусство». 1976, сторінка 154 (рос.);
- Р. Д. Бащенко. Грачов Олег Валерійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.