Окулярник цитриновий
| Окулярник цитриновий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops chloris Bonaparte, 1850 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник цитриновий[2] (Zosterops chloris) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Ендемік Індонезії.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-12 см, вага 9-14 г. У номінативного підвиду верхня частина тіла жовтувато-оливкова, горло і нижня частина тіла жовті, боки зеленуваті. Дзьоб зверху чорний або коричнювато-чорний, знизу сизий. Лапи сизі[3].
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[4]
- Z. c. maxi Finsch, 1907 — Ломбок і численні острови на захід від Калімантану, острови Яванського моря;
- Z. c. intermedius Wallace, 1864 — схід і південь Сулавесі, центральні Малі Зондські острови;
- Z. c. mentoris Meise, 1952 — північ центрального Сулавесі;
- Z. c. chloris Bonaparte, 1850 — Молуккські острови, острови Ару.
Вакатобський окулярник раніше вважався підвидом цитринового окулярника, однак був визнаний окремим видом.
Деякі популяції є репродуктивно ізольованими[5])..
Поширення і екологія ред.
Цитринові окулярники мешкають на Сулавесі та на низці інших островів, від Хондської протоки до островів Ару. Живуть в тропічних і мангрових лісах, чагарникових заростях, парках і садах. На острові Бутон вони віддають перевагу вторинним лісам[6].
Поведінка ред.
Цитринові окулярники харчуються комахами, плодами і нектаром.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops chloris. Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ van Balen, S (2008). Family Zosteropidae (White-eyes). In: del Hoyo, J., Elliott, A., & Christie, D.A. (eds.). Handbook of the Birds of the World. Vol. 13. Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 402—485. ISBN 9788496553453.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
- ↑ Marples, Nicola M.; Analuddin, Kangkuso; Karya, Adi; Marcaigh, Fionn Ó; O’Brien, Katie; Lawless, Naomi; Kelly, David J.; O’Connell, Darren P. (2019). A sympatric pair of undescribed white-eye species (Aves: Zosteropidae: Zosterops) with different origins. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). 186 (3): 701—724. doi:10.1093/zoolinnean/zlz022.
- ↑ Martin, Thomas Edward; Blackburn, George Alan (2010). Impacts of Tropical Forest Disturbance Upon Avifauna on a Small Island with High Endemism: Implications for Conservation. Conservation and Society. 8 (2): 127—39. doi:10.4103/0972-4923.68914.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Джерела ред.
- COATES, B. J. & BISHOP, K. D. 1997. A guide to the birds of Wallacea : Sulawesi, the Moluccas and Lesser Sunda Islands, Indonesia, Alderley, Qld., Dove.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |