Яванське море
Ява́нське мо́ре (індонез. Laut Jawa) — мілководне міжострівне море на заході Тихого океану, між індонезійськими островами Малайського архіпелагу (Суматра, Ява, Калімантан, Сулавесі). Є частиною так званого Австрало-Азійського Середземного моря на Зондському шельфі. Виникло наприкінці останнього льодовикового періоду[2]. Зондською протокою сполучається з Індійським океаном. Площа 552 тисячі км², глибини до 1272 м, переважні глибини до 60 м[3] (середня глибина 111 м[4]). Загальний обсяг води становить 61 тис. км³[4].
 | |
| 3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д. | |
| Розташування | Тихий океан |
|---|---|
| Прибережні країни | Індонезія[1] |
| Найбільша глибина | 67 м |
| Площа | 552 000 км² |
| Впадаюча річка | Баріто, Ci Tarumd, Kahayan Riverd, Соло (річка), Чилівунг, Bodri Riverd, Ci Manukd, Kumai Riverd, Lamandau Riverd і Tulang Bawang Riverd |
 | |
 Яванське море у Вікісховищі | |
Яванське море — район сейсмічної активності. Дно моря розчленоване підводними долинами[3], перекритими піщаними та піщано-мулистими відкладеннями[4]. Узбережжя пологі, вкриті мангровими лісами. Коралові рифи досить поширені[4].
Гідрографія
ред.Яванське море розташовано в районі екваторіальних мусонів. Температура води на поверхні від 27 до 28 °C. Солоність від 31,5 до 33,5 ‰. Поверхневі морські течії спрямовані взимку зі сходу на захід, а влітку — із заходу на схід. Припливи напівдобові та подобові (до 1,4 м)[4].
Межі
ред.Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Яванського моря, що є однією з акваторій Східно-Індійського архіпелагу. Iho визначає свої межі як зазначено нижче:[5]
- На Півночі. Межує з Південнокитайським морем [від мису Луципара Пойнт (англ. Lucipara Point) (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.) звідти до Таджонг Нанка (англ. Tanjong Nanka), мис на південному заході острова Банка, через цей острів до Танджонг Берікат (англ. Tanjong Berikat) (2°34′ пд. ш. 106°51′ сх. д. / 2.567° пд. ш. 106.850° сх. д.), далі до Танджонг Джеманг (англ. Tanjong Djemang) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.), уздовж північного узбережжя цього острова до Танджонг Боероенг Манді (англ. Tanjong Boeroeng Mandi) (2°46′ пд. ш. 108°16′ сх. д. / 2.767° пд. ш. 108.267° сх. д.) звідти лінія прямує до Самбар Танджонг до (англ. Sambar Tanjong) (3°00′ пд. ш. 110°19′ сх. д. / 3.000° пд. ш. 110.317° сх. д.) південно-західний край Борнео], Південне узбережжя Борнео обмежує Макасарську протоку [По лінії від південно-західного краю Сулавесі ((5°37′ пд. ш. 119°27′ сх. д. / 5.617° пд. ш. 119.450° сх. д.) через південну точку Тана Кеке (англ. Tana Keke), через південь острова Лаоет (англ. Laoet) ((4°06′ пд. ш. 116°06′ сх. д. / 4.100° пд. ш. 116.100° сх. д.) звідти до західного узбережжя цього острову до Танджонг Ківі (англ. Tanjong Kiwi) і звідти через до Танджонг Петанг (англ. Tanjong Petang), Борнео ((3°37′ пд. ш. 115°57′ сх. д. / 3.617° пд. ш. 115.950° сх. д.) на південному кінці протоки Лаоет].
- На сході Західна межа моря Флорес [Лінія від Тг Сарокаджа (англ. Tg Sarokaja) (8°22′ пд. ш. 117°10′ сх. д. / 8.367° пд. ш. 117.167° сх. д.) до острова Західний Патерностер (англ. Paternoster) ((7°26′ пд. ш. 117°08′ сх. д. / 7.433° пд. ш. 117.133° сх. д.) звідти до північного сходу острова Постилджон (англ. Postiljon) ((6°33′ пд. ш. 118°49′ сх. д. / 6.550° пд. ш. 118.817° сх. д.) і до західної точки затоки Лаїканг, Сулавесі].
- На півдні. Північна та північно-західна межа моря Балі [лінія прямує від острова Західний Патерностер до східної точки Сепаджанг (англ. Sepandjang) і звідти через цей острів до західної точки затоки Джиде на південному узбережжі острова Кангеан (англ. Kangean) ((7°01′ пд. ш. 115°18′ сх. д. / 7.017° пд. ш. 115.300° сх. д.). далі від західної точки затоки Джиде, острову Кангеан, до Тг Седано, північно-східній край острова Ява і східним узбережжям до Тг Баннтенан на південному сході острова], північне і західне узбережжя Яви до Ява Хуфд (англ. Java Hoofd) ((6°46′ пд. ш. 105°12′ сх. д. / 6.767° пд. ш. 105.200° сх. д.) його західної точки, і звідти лінія прямує до Vlakke Hoek ((5°55′ пд. ш. 104°35′ сх. д. / 5.917° пд. ш. 104.583° сх. д.) на південному узбережжі Суматри.
- На заході Східним узбережжям Суматри між Vlakke Hoek і Луципара Пойнт (3°14′ пд. ш. 106°05′ сх. д. / 3.233° пд. ш. 106.083° сх. д.).
Клімат
ред.Північна і західна акваторія моря лежить в екваторіальному кліматичному поясі, східна і південна — в субекваторіальному[6]. На заході над морем увесь рік панують екваторіальні повітряні маси. Клімат жаркий і вологий зі слабкими нестійкими вітрами. Сезонні амплітуди температури повітря часто менші за добові. Зволоження надмірне, часті зливи й грози[7]. На сході взимку вторгаються тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони[7].
Біологія
ред.Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Сундський шельф — Яванське море центральної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції[8]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони[9].
Господарство
ред.Рибальство (південний оселедець, летючі риби, тунець)[4], видобуток перлин, нафти і природного газу.
Головні порти:
- Джакарта (Танджунгпріок), Семаранг, Сурабая (острів Ява);
- Банджармасін (Калімантан).
Примітки
ред.- ↑ Яванское море // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
- ↑ Pleistocene Sea Level Maps. The Field Museum. 2003.
- ↑ а б Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г д е Яванское море // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
Література
ред.- (рос.) Краткая географическая энциклопедия. Том 5 / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1960—1966. — 544 с. с илл. и картами.
Посилання
ред.- Яванське море // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
