6°51′1.8000001000009″ пд. ш. 112°34′31.080000099995″ сх. д. / 6.85050° пд. ш. 112.57530° сх. д. / -6.85050; 112.57530

Соло
Зображення
Джерело водотоку Gunung Sewu Geoparkd
Гирло Яванське море
Притоки Madiun Riverd
Країни басейну Індонезія
Площа басейну 16 100 км²
Континент Азія
Країна  Індонезія[1]
Адміністративна одиниця Східна Ява[2][3]
Центральна Ява[2]
Місце розташування Центральна Ява
Довжина або відстань 548 км
Дорожня карта
Мапа
CMNS: Соло у Вікісховищі

Соло (індон. Bengawan Solo) — річка в Індонезії, найбільша річка на острові Ява. Довжина річки становить 548 км, площа водозбірного басейну — 16 100 км².

Бере початок на схилах вулканів Лаву та Мешалі, тече переважно у широкій, часто заболоченій долині, у нижній течії сильно меандрує. Впадає в Яванське море. Річка судноплавна протягом 200 км. У пониззі русло річки спрямоване і каналізоване.

Повноводна з жовтня до травня, у цей час року сильно розливається. Долина річки густо населена та оброблена. Найбільші міста на Соло: Суракарта (Соло), Чепу, Боджонегоро, Мадіун. Серед районів Нгаві.

У долині між річками Соло та Мадіун рясно росте бамбук.

У долині річки лежать Сангіран і Трініль, відомі своїми археологічними розкопками та знахідками пітекантропів[4]. На березі Соло біля селища Нгандонг у 1931—1933 роках було знайдено останки явантропів чи солойської людини (Homo soloensis)[5].

При будівництві короткого каналу біля річки Соло в Самбунгмачані знайшли кілька черепів та інших кісток давніх людей віком від 100 тис. до 1 млн років[6].

Примітки

ред.
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б https://sda.pu.go.id/balai/bbwsbengawansolo/portal/index.php/wilayah-admisitratif-2/#:~:text=Wilayah%20Sungai%20Bengawan%20Solo%20terletak,udara%20dan%20kelembaban%20yang%20tinggi.
  3. GeoNames — 2005.
  4. Tantri Yuliandini, 'Tracing man’s origins in Sangiran, Pacitan'. www.thejakartapost.com (англ.). Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 5 вересня 2013., The Jakarta Post, 23 August 2002.
  5. Нгандонг / Ngandong, Solo Man. antropogenez.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 19 січня 2019.
  6. Самбунгмачан / Sambungmachan. antropogenez.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 19 січня 2019.