Відкрити головне меню
Карта острова

Ломбо́к (Lombok) — острів з групи Малих Зондських островів, входить до складу індонезійської провінції Західні Малі Зондські острови. Розташований за 35 кілометрів на схід від Балі. Острів омивається Індійським океаном з півдня і морем Балі, що відносять до Тихого океану, з півночі. Столицею острова є розташоване на західному узбережжі місто Матарам (Mataram) з населенням 402 тисячі станом на 2008 рік. Свою назву Ломбок отримав через форму острова, яка нагадує місцевий гострий перець «lombok».

ГеографіяРедагувати

Острів майже овальної форми розмірами 70 на 80 кілометрів, його площа 4 725 км² (за іншими даними 4 729 км²). На півночі острова розташовані гори, серед яких третій за розмірами вулкан Індонезії — Рінджані (Rinjani) заввишки 3 726 метрів. Це діючий вулкан і останнє виверження сталося в червні-липні 1994 року. В жерлі вулкана розташоване озеро яке вважається священним. Гора та озеро входять до складу створеного в 1997 році національного парку. Середню частину острова займають рівнини з пагорбами, а на півдні та південному-заході розташоване вапнякове плато з висотами до 716 метрів.

Від острова Балі Ломбок відділяє Ломбоцька протока, дно якої утворене глибоким жолобом, тому сусідні острови належать до зоогеографічних зон — Азійської та Австралонезійської відповідно. На схід від Ломбоку за протокою Алас розташований острів Сумбава.

Клімат субекваторіальний мусонний. Щодо вологого сезону, то за різними даними він триває влітку з жовтня по квітень (з листопада по травень, з жовтня по березень). Середньорічні температури коливаються від 26 °С до 28 °С.

В основному острів вкритий саванами та рідколіссям, в значній мірі перетвореними на сільськогосподарські угіддя. Густі ліси збереглися лише в північних горах.

На острові є родовища свинцевих та цинкових руд.

ІсторіяРедагувати

У 1257 р. сталось виверження та вибух вулкану Самалас, яке за останніми дослідженнями вчених, стало причиною похолодання клімату в світі з 13 ст. Хмара від вибуху піднялася вверх на 46 км. Вулканічні опади від цього виверження знайдені в Антарктиді та Гренландії.

НаселенняРедагувати

 
Сасакські діти

За переписом 2010 року на острові живуть 3 166 685 людей. 85% жителів острова складають сасаки. Цей народ споріднений з балійцями, але відрізняється від них вірою, мовою, культурою і навіть частково зовнішнім виглядом. Як і в більшій частині Індонезії, головною релігією на острові є іслам, який сповідує близько 90% жителів. Щоправда місцевий іслам не дуже жорсткий, так званий «іслам векту телу» себто буквально «триразовий іслам». Така назва дана через те, що місцеві мусульмани моляться 3, а не 5 разів на день.

Через тривалий посушливий сезон на Ломбоці вирощують менше рису, ніж звичайно в Індонезії, а його роль основної їжі в місцевій кулінарії займають кукурудза та саго.

ТуризмРедагувати

З жовтня 2011 року на острові працює міжнародне летовище, тож сюди можна потрапити «навпрошки», а не транзитом через сусідні острови. В разі потреби дорога з чи на Балі займе 30 хвилин перельоту або близько 3 годин на поромі.

В цілому за кліматом Ломбок нагадує сусідній Балі, але дещо сухіший — навіть у вологий сезон дощі рідко коли йдуть довше години. В порівнянні з Балі тут значно менше туристів. На Ломбоці немає такої архітектури, як на Балі, проте він затишніший і має прекрасні краєвиди. Часом кажуть, що загальна атмосфера на Ломбоці схожа на ту, що була на Балі до того як той став туристичною Меккою.

Біля північно-західного узбережжя Ломбоку розташовані три крихітних острівця Гілі (Джілі), які є туристичною принадою та чудовим місцем для підводного плавання.

Хоча Ломбок населений переважно мусульманами, але на острові вільно продаються алкогольні напої.

ДжерелаРедагувати