Окулярник новокаледонський
| Окулярник новокаледонський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Zosterops xanthochroa G.R. Gray, 1859 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Окулярник новокаледонський[2] (Zosterops xanthochroa) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae)[3]. Ендемік Нової Каледонії[4].
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,5-12,5 см, вага 8,5–12 г. Голова і верхня частина тіла темно-оливково-зелені, горло і груди жовті, нижня частина тіла білувата. Навко очей білі кільця, які перетинають чорні смуги, що ідуть від дзьоба до очей. Крила коричнювато-оливково-зелені. Дзьоб сірий, з білою плямою знизу при основі. Лапи сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія ред.
Новокаледонські окулярники мешкають на Новій Каледонії, на островах Іль-де-Пінс[en] та на острові Маре в архіпелазі Луайоте. Вони живуть в рівнинних тропічних лісах, чагарникових заростях і садах на висоті до 1000 м над рівнем моря. У відкритих чагарникових заростях і рідколіссях мешкає споріднений вид, сивоспинний окулярник.
Новокаледонський окулярник — осілий вид, досить поширений в межах свого ареалу.
Поведінка ред.
Новокаледонські окулярники харчуються плодами і комахами. Вони віддають перевагу папаям і ягодам інтродукованого лантану[en]. В негніздовий період утворюють великі зграї, іноді формують змішані зграї птахів, до яких долучаються сивоспинні окулярники, віялохвості ріроріро і новокаледонські папужники. Новокаледонські окулярники часто стають здобиччю крапчастих сипух[5].
Сезон розмноження триває зазвичай в серпні-жовтні, однак може тривати і до січня. За сезон може вилупитися два виводки. Гніздо робиться з корінців, шерсті, пір'я і пуху, підвішується на гілці дерева. В кладці 2-4 яйця. Вони бірюзового кольору, розміром 16,5×13 мм.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Zosterops xanthochroa. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
- ↑ van Balen, Bas (2008). Family Zosteropidae (White-eyes). У Josep, del Hoyo; Andrew, Elliott; David, Christie (ред.). Handbook of the Birds of the World. Volume 13, Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 467. ISBN 978-84-96553-45-3.
- ↑ Boyer, Alsion та ін. (2010). Long-term ecological change in a conservation hotspot: the fossil avifauna of Me´ Aure´ Cave, New Caledonia (PDF). Biodiversity Conservation. 19 (11): 3207—322. doi:10.1007/s10531-010-9887-9. Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2012. Процитовано 5 вересня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |