Оксид азоту(I)

хімічна сполука
(Перенаправлено з Оксид азоту (I))

Окси́д азо́ту(I), нітроге́н(I) окси́д — неорганічна сполука складу N2O. За звичайних умов є безбарвним газом із солодкуватим запахом. Він може підтримувати горіння; проявляє слабкі окисні та відновні властивості.

Оксид азоту(I)
Nitrous-oxide-2D-VB.svg
Резонансна структура оксиду
Nitrous-oxide-dimensions-3D-balls.png
Інші назви геміоксид азоту
Ідентифікатори
Номер CAS 10024-97-2
Номер EINECS 233-032-0
DrugBank 06690
KEGG D00102 і C00887
ChEBI 17045
RTECS QX1350000
Код ATC N01AX13
SMILES
N#[N+][O-][1]
InChI
InChI=1S/N2O/c1-2-3
Номер Бельштейна 8137358
Номер Гмеліна 2153410
Властивості
Молекулярна формула N2O
Молярна маса 44,012 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Запах солодкуватий
Густина 1,799 г/л[2]
Тпл -90,8 °C[2]
Ткип -88,49 °C[2]
Діелектрична проникність (ε) 1,00104 (20 °C)
Показник заломлення (nD) 1,238
В'язкість 10,0μПа·с (200 °K)
15,0μПа·с (300 °K)
19,4μПа·с (400 °K)
23,6μПа·с (500 °K)
27,4μПа·с (600 °K)
Структура
Дипольний момент 0,16083 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
81,6 кДж/моль
Ст. ентропія So298 220,0 Дж/(моль·K)
Теплоємність, cop 38,6 Дж/(моль·K)
Небезпеки
ГДК (Україна) 90 мг/м³
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Речовина застосовується у медицині для короткочасного наркозу, а також як піноутворювач у харчовій промисловості.

ОтриманняРедагувати

Оксид азоту(I) вперше був отриманий у 1772 році Джозефом Прістлі при термічному розкладанні сухого нітрату амонію:

 

Розкладання починається за температури 170 °C і далі продовжується із виділенням великої кількості тепла, тому для уникнення надмірно бурхливого ходу реакції нагрівання треба припинити. В іншому випадку, при перегріванні суміші понад 250 °C, нітрат розкладатиметься із утворенням азоту або оксиду азоту(II).

Сучаснішою модифікацією методу Прістлі є розкладання водного розчину нітрату амонію у присутності хлоридів. За цим способом крізь концентровану (30—100 %) нітратну кислоту пропускається аміак. В результаті їхньої взаємодії утворюється нітрат амонію, що розкладається нагріванням. Тепло, що виділяється у подальшому, підвищує температуру реакційної суміші до 100—160 °C. Реакційна рівноважна суміш складається з 30—35 % нітратної кислоти, 30—50 % нітрату амонію, 15—55 % води. В реактор також додають незначну кількість (0,01—0,1 %) хлоридів та, за необхідності, сполуки мангану, нікелю, плюмбуму, бісмуту, церію — вони виступають в ролі каталізатора реакції.

Хімічні властивостіРедагувати

При нагріванні оксид азоту розкладається з виділенням азоту:

 

В атмосфері оксиду деякі метали і неметали згоряють так само активно, як і в кисні, але для ініціювання реакції необхідне високотемпературне нагрівання:

 
 
 
 

Із воднем та аміаком оксид N2O утворює вибухонебезпечні суміші:

 
 

Окрім окисних властивостей, може також проявляти і відновні:

 

ЗастосуванняРедагувати

Основна частина синтезованого оксиду азоту(I) використовується у медицині як легке знеболювальне. У харчовій промисловості речовина застосовується як піноутворювач.

При коронавірусній хворобі 2019Редагувати

Опубліковані дані відносно лікування хворих на тяжкий гострий респіраторний синдром 2002—2004 років свідчать про потенційну роль оксиду азоту, що вдихається, як допоміжний захід для лікування пацієнтів з легеневими ускладненнями. Лікування ним знизило легеневу гіпертензію, зменшило виражену гіпоксію та скоротило тривалість вентиляційної підтримки порівняно з відповідними контрольними пацієнтами з ГРВІ. Наразі проводиться 2 фаза клінічного дослідження дії препарату у пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 з метою запобігання прогресування хвороби у хворих з тяжким перебігом[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. nitrous oxide
  2. а б в За тиску 101,3 кПа
  3. What is the role of nitric oxide in the treatment of coronavirus disease 2019 (COVID-19)? [1] (англ.)

ДжерелаРедагувати

  • CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / G. Brauer. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — 1859 p. (англ.)
  • Thiemann M., Scheibler E., Wiegand K. W. Nitric Acid, Nitrous Acid, and Nitrogen Oxides // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 42—43. — DOI:10.1002/14356007.a17_293. (англ.)
  • Реми Г. Курс неорганической химии / А. В. Новоселова. — М. : ИИЛ, 1963. — Т. 1. — 922 с. (рос.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

ПосиланняРедагувати