Відкрити головне меню

Около́док — у царській Росії — район міста, підвідомчий поліцейському наглядачеві, а також приміщення підрозділу міського поліцейського участку[1].

Походження слова остаточно не з'ясовано: більшість дослідників вважає первісною формою околоток, пов'язуючи назву або з дієсловом колотити («ділянка, що охороняється вартовим з калаталом»), або від загальнослов'янського слова коло, тобто «округ, околиця». Інші автори, навпаки, вважають форму околодок ранішою, і пов'язують її зі словом колода (у значенні «борть», «пасіка»), тлумачачи як «поселення навколо пасіки»[2].

Значення словаРедагувати

У Російській імперії околодком називався район міста, який являв собою мінімальний територіальний підрозділ всередині міської міліцейської ділянки. У другій половині XIX ст. околодок налічував 3-4 тис. мешканців і був підвідомчий особливій посадовій особі міліції — околодочному наглядачеві (інакше званого просто «околодочний»).

У Російської імперії, в деяких повітах Симбірської і Казанської губерній, де переважали чуваші і черемиси, селища, які нещодавно утворилися в результаті межування і виходу частини землекористувачів з основного селища, називалися околотками або околодками. Цей термін практично повністю ідентичний за змістом терміну «виселок».

Також «околодок» — це застаріле позначення для лікарського пункту при військовій частині[1].

ЛітератураРедагувати

  • Трубачёв О. Н. Несколько русских этимологий (Бардадым, будоражить, норка, околоток, харя, худощавый, шушун) // Этимологические исследования по русскому языку. М., 1961. Вып. 3. С. 41-51.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Околодок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.