Окультизм
Окульти́зм (від лат. occult — потаємний) — містичне вчення, псевдонаука, що визнає існування надприродних (окультних) сил і можливість спілкування з ними за допомогою ритуалів та магії.
Автор першого окультного трактату «Смарагдові скрижалі» — Гермес Трисмегіст. В основі окультизму лежать «принципи» й «закони» первісної магії. Окультисти лише систематизували найдавніші магічні уявлення, засновані на принципі: подібне викликає подібне (симпатична магія), частина заміняє ціле (контагіозна магія).
Окультизм охоплює магію, алхімію, екстрасенсорне сприйняття, астрологію, спіритуалізм, релігію і передбачення. Тлумачення окультизму і його концепція можуть бути знайдені в працях філософів і релігіях, таких як, наприклад, магія Хаосу[en], гностицизм, герметизм, теософія, вікка, телема і неоязичництво.
Див. також
ред.Посилання
ред.- Окультизм [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Окультизм // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1200-1201. — 1000 екз.
- Окультизм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 150-151.
- Тридцять питань до кардинала Йозефа Ратцінгера про магію і окультизм
- Оккультна література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 382. — 634 с.
Література
ред.- Філософський словник // Ред. В. І. Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.
- О. Карагодіна. Окультизм [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 448. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.