Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Син дипломата єврейського походження, вихідця з Росії. Дитинство і юність провів у католицькому монастирі. Вивчав економіку й соціологію в Мюнхені, Флоренції, Відні. За поглядами — християнський демократ. В 19271932 роках працював журналістом у Відні, редагував католицький журнал нім. Schönere Zukunft. В 1927 році захистив у Відні диплом про фашистські теорії корпоративноі держави. Розвивав соціологічні погляди Отмара Шпана. Був близький до Віденського гуртка.

З 1936 року був у активній опозиції до нацизму, з 1937 року — під спостереженням гестапо. З вересня 1939 по 1945 рік — в'язень Бухенвальда. З 1946 року разом з Вальтером Дірксеном випускав ліво-католицький журнал культури і політики « Франкфуртські зошити» (розходився тиражем 75 тисяч примірників). Критикував політику Аденауера, відстоював принципи європейського федералізму. В 19511968 роках — професор політичної науки в Дармштадтському технічному університеті.

Головна книгаРедагувати

Став широко відомий після виходу книги Есесівська держава:система німецьких концтаборів (1946), першого дослідження соціального устрою нацистських концентраційних таборів, яке проклало дорогу подальшим дослідженням табірного світу й залишається авторитетною працею на цю тему досьогодні. Книга перекладена багатьма мовами, в одній тільки Німеччині вона була продана в кількості 500 тисяч примірників.

Вибрані праціРедагувати

  • Der SS-Staat. Das System der deutschen Konzentrationslager. Verlag Karl Alber, München 1946. 44. Auflage: Heyne Verlag, München 2006. ISBN 978-3-453-02978-1
  • Eugen Kogon — ein politischer Publizist in Hessen. Essays, Aufsätze und Reden zwischen 1946 und 1982 / Hubert Habicht (Hrsg.). Frankfurt / Main:Insel Verlag, 1982
  • Gesammelte Schriften in 8 Bänden. Weinheim:Beltz, 1995—1999

ВизнанняРедагувати

Одна з вулиць Кенігштайна названа ім'ям Ойгена Когона. З 2002 року в місті вручається премія його імені за внесок у розвиток демократії, її першим лауреатом був Владислав Бартошевський.

ЛітератураРедагувати

  • Prümm K. Walter Dirks und Eugen Kogon als katholische Publizisten der Weimarer Republik . Heidelberg:C. Winter, 1984
  • Jens W. Plädoyers für die Humanität:zum Gedenken an Eugen Kogon . München:Kindler, 1988
  • Sofsky W. Analyse des Schreckens:Eugen Kogons " Der SS — Staat " und die Perspektiven der KZ — Forschung . Wiesbaden:Hessische Landeszentrale für Politische Bildung, 1995
  • Schrage F.H. Weimar, Buchenwald:Spuren nationalsozialistischer Vernichtungsgewalt in Werken von Ernst Wiechert, Eugen Kogon, Jorge Semprun . Düsseldorf:Grupello, 1999
  • Mühlhausen W. Eugen Kogon:ein Leben für Humanismus, Freiheit und Demokratie . Wiesbaden:Hessische Landeszentrale für Politische Bildung, 2006

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати