Георгій Олександрович Озеров (рос. Георгий Александрович Озеров; 1889 — 1977, Москва) — радянський авіаконструктор. Доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки СРСР. Нагороджений двома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, багатьма медалями, лауреат Державної премії.

Озеров Георгій Олександрович
Народився 15 квітня 1889(1889-04-15)[1][2]
Нижній Новгород, Російська імперія[2]
Помер 8 вересня 1977(1977-09-08)[1][2] (88 років)
Москва, СРСР[2]
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність інженер-механік, науковець
Галузь аеромеханіка[2] і міцність[2]
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана (1921)[2]
Науковий ступінь доктор технічних наук[2]
Науковий керівник Жуковський Микола Єгорович
Знання мов російська
Заклад Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського[2], ЦКБ-29d[2] і КБ Туполєва[2]
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Державна премія СРСР заслужений діяч науки і техніки РРФСР

Життєпис

ред.

1921 року закінчив МВТУ. З 1921 працював у Центральному аерогідродинамічному інституті (ЦАГІ) старшим інженером, членом колегії, директором, заступником директора наукової частини. На посаді керівника відділу міцності ЦАГІ провів низку фундаментальних досліджень в галузі міцності авіаційних конструкцій, зробив значний внесок у створення експериментальної бази ЦАГІ. Брав участь у підготовці перельотів літака АНТ-25.

1938 року заарештований як «ворог народу». Після арешту з 1939 року працював у ЦКБ-29 НКВС до літа 1941. Працював над літаками «100» (прототип Пе-2), «102» (ДВБ-102) і «103» (прототип Ту-2). Вийшовши на волю, продовжив роботу в ДКБ Туполєва провідним інженером з міцності літака Ту-2 і його модифікацій. Під керівництвом Озерова проводили випробування на міцність літака Ту-4. Як провідний конструктор проводив технічний контроль науково-дослідних робіт зі створення першого в СРСР літака-лабораторії, обладнаної ядерною силовою установкою. Багато зробив для розвитку та становлення науково-технічної бази і створення обчислювального центру ДКБ. Реабілітований.

Джерела

ред.
  • Забытые и незабытые / авт.-сост.: Е. З. Буцкий, Н. И. Игнатьев. — Харьков: Майдан, 2009. — С. 311
  • Основоположники ОКБ ОАО «Туполев» (tupolev.ru) (рос.)[недоступне посилання з 30.04.2018]
  1. а б в MAK
  2. а б в г д е ж и к л м н Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. ЗелинМосква: 2009. — 880 с. — ISBN 978-5-903989-03-4